До римлян 15

1 Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати.

We then that are strong ought to bear the infirmities of the weak, and not to please ourselves.

2 Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння.

Let every one of us please [his] neighbor for [his] good to edification.

3 Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.

For even Christ pleased not himself; but, as it is written, The reproaches of them that reproached thee fell on me.

4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.

For whatever things were written formerly, were written for our learning, that we through patience and comfort of the scriptures might have hope.

5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

Now the God of patience and consolation grant you to be like-minded one towards another according to Christ Jesus:

6 щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

That ye may with one mind [and] one mouth glorify God, even the Father of our Lord Jesus Christ.

7 Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.

Wherefore receive ye one another, as Christ also received us to the glory of God.

8 Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці,

Now I say that Jesus Christ was a minister of the circumcision for the truth of God, to confirm the promises [made] to the fathers:

9 а для поган — щоб сла́вили Бога за милосердя, як написано: „Тому́ я хвали́тиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я́ Твоє буду виспівувати!“

And that the Gentiles might glorify God for [his] mercy; as it is written, For this cause I will confess to thee among the Gentiles, and sing to thy name.

10 І ще каже: „Тіштесь, погани, з наро́дом Його!“

And again he saith, Rejoice, ye Gentiles, with his people.

11 І ще: „Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!“

And again, Praise the Lord, all ye Gentiles; and laud him, all ye people.

12 І ще каже Ісая: „Буде корінь Єссе́їв, що постане, щоб панува́ти над поганами, — погани на Нього надіятись бу́дуть!“

And again Isaiah saith, There shall be a root of Jesse, and he that shall rise to reign over the Gentiles; in him shall the Gentiles trust.

13 Бог же надії нехай вас напо́внить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагати́лись надією, силою Духа Святого!

Now the God of hope fill you with all joy and peace in believing, that ye may abound in hope, through the power of the Holy Spirit.

14 І я про вас сам пересві́дчений, браття мої, що й самі ви повні до́брости, напо́внені всяким знання́м, і можете й один о́дного навчати.

And I myself also am persuaded concerning you, my brethren, that ye also are full of goodness, filled with all knowledge, able also to admonish one another.

15 А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благода́ттю, що да́на мені від Бога,

Nevertheless, brethren, I have written the more boldly to you in some sort, as putting you in mind, because of the grace that is given to me from God.

16 щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим.

That I should be the minister of Jesus Christ to the Gentiles, ministering the gospel of God, that the offering up of the Gentiles might be acceptable, being sanctified by the Holy Spirit.

17 Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,

I have therefore cause for glorying through Jesus Christ, in those things which pertain to God.

18 бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на по́слух поган, словом і чином,

For I will not dare to speak of any of those things which Christ hath not wrought by me, to make the Gentiles obedient, by word and deed,

19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поши́рив Єва́нгелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Іллі́ріка.

Through mighty signs and wonders, by the power of the Spirit of God; so that from Jerusalem, and around to Illyricum, I have fully preached the gospel of Christ.

20 При то́му пильнував я звіщати Єва́нгелію не там, де Христове Ім'я́ було знане, щоб не будувати на основі чужій,

And so have I strived to preach the gospel, not where Christ was named, lest I should build upon another man's foundation:

21 але як написано: „Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!“

But as it is written, They shall see to whom he was not spoken of: and they that have not heard shall understand.

22 Тому́ часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.

For which cause also I have been much hindered from coming to you.

23 А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажа́ння прибути до вас,

But now having no more place in these parts, and having a great desire these many years to come to you;

24 коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути.

Whenever I take my journey into Spain, I will come to you: for I trust to see you in my journey, and to be brought on my way thitherward by you, if first I shall be somewhat filled with your [company].

25 А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,

But now I go to Jerusalem to minister to the saints.

26 бо Македо́нія й Аха́я ви́знали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.

For it hath pleased them of Macedonia and Achaia to make a certain contribution for the poor of the saints who are at Jerusalem.

27 Бо ви́знали за добре, та й боржники́ вони їхні. Бо коли погани стали спільника́ми в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.

It hath pleased them verily; and their debtors they are. For if the Gentiles have been made partakers of their spiritual things, their duty is also to minister to them in carnal things.

28 Як це докінчу́ та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду́ до Еспа́нії.

When therefore I have performed this, and have sealed to them this fruit, I will go by you into Spain.

29 І знаю, що коли прийду́ до вас, то прийду́ в повноті́ Христового благослове́ння.

And I am sure that when I come to you, I shall come in the fullness of the blessing of the gospel of Christ.

30 Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, — помагайте мені в моли́твах за мене до Бога,

Now I beseech you, brethren, for the Lord Jesus Christ's sake, and for the love of the Spirit, that ye strive together with me in [your] prayers to God for me;

31 щоб мені ви́зволитися від неслухня́них в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була́ приємна святим,

That I may be delivered from them in Judea who do not believe; and that my service which [I have] for Jerusalem, may be acceptable to the saints;

32 щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочи́ти з вами!

That I may come to you with joy by the will of God, and may with you be refreshed.

33 А Бог миру нехай буде зо всіма́ вами. Амі́нь.

Now the God of peace [be] with you all. Amen.