До римлян 14
1 Слабо́го в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.
Him that is weak in the faith receive ye, but not to doubtful disputations.
2 Один бо вірує, що можна їсти все, а не́мічний споживає ярину́.
For one believeth that he may eat all things: another, who is weak, eateth herbs.
3 Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, — Бог бо прийняв його.
Let not him that eateth despise him that eateth not; and let not him which eateth not judge him that eateth: for YHWH hath received him.
4 Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він усто́їть, бо має Бог силу поставити його.
Who art thou that judgest another man's servant? to his own master he standeth or falleth. Yea, he shall be holden up: for YHWH is able to make him stand.
5 Один вирі́знює день від дня, інший же про кожен день судить одна́ково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переко́нання.
One man esteemeth one day above another: another esteemeth every day alike. Let every man be fully persuaded in his own mind.
6 Хто вважає на день, — для Господа вважає, а хто не вважає на день, — для Господа не вважає. Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.
He that regardeth the day, regardeth it unto YHWH; and he that regardeth not the day, to YHWH he doth not regard it. He that eateth, eateth to YHWH, for he giveth YHWH thanks; and he that eateth not, to YHWH he eateth not, and giveth YHWH thanks.
7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.
For none of us liveth to himself, and no man dieth to himself.
8 Бо коли живемо́ — для Господа живемо́, і коли вмира́ємо — для Господа вмираємо. І чи живемо́, чи вмира́ємо — ми Господні!
For whether we live, we live unto YHWH; and whether we die, we die unto YHWH: whether we live therefore, or die, we are YHWH 's.
9 Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.
For to this end the Messiah both died, and rose, and revived, that he might be Sovereign both of the dead and living.
10 А ти на́що осуджуєш брата свого́? Чи чого ти пого́рджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.
But why dost thou judge thy brother? or why dost thou set at nought thy brother? for we shall all stand before the judgment seat of the Messiah.
11 Бо написано: „Я живу, каже Госпо́дь, і схи́литься кожне коліно передо Мною, і ви́знає Бога кожен язик!“
For it is written, As I live, saith YHWH, every knee shall bow to me, and every tongue shall confess to YHWH.
12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.
So then every one of us shall give account of himself to YHWH.
13 Отож, не будемо більше осуджувати один о́дного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотика́ння та спокуси.
Let us not therefore judge one another any more: but judge this rather, that no man put a stumblingblock or an occasion to fall in his brother's way.
14 Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічо́го нечистого в само́му собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому́ воно нечисте.
I know, and am persuaded by the Master Yahushua, that there is nothing unclean of itself: but to him that esteemeth any thing to be unclean, to him it is unclean.
15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю пово́дишся ти, — не губи своєю поживою того́, за кого Христос був умер.
But if thy brother be grieved with thy meat, now walkest thou not charitably. Destroy not him with thy meat, for whom the Messiah died.
16 Нехай ваше добре не зневажа́ється.
Let not then your good be evil spoken of:
17 Бо Царство Боже не пожи́ва й питво́, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.
For the kingdom of YHWH is not meat and drink; but righteousness, and peace, and joy in the Holy Spirit.
18 Хто цим служить Христові, той Богові милий і шано́ваний поміж людьми́.
For he that in these things serveth the Messiah is acceptable to YHWH, and approved of men.
19 Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудува́ння один о́дного!
Let us therefore follow after the things which make for peace, and things wherewith one may edify another.
20 Не руйнуй діла Божого ради поживи, — усе бо чисте, але зле люди́ні, що їсть на спотика́ння.
For meat destroy not the work of YHWH. All things indeed are pure; but it is evil for that man who eateth with offence.
21 Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гірши́ться, або споку́шується, або слабне.
It is good neither to eat flesh, nor to drink wine, nor any thing whereby thy brother stumbleth, or is offended, or is made weak.
22 Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробо́вується!
Hast thou faith? have it to thyself before YHWH. Happy is he that condemneth not himself in that thing which he alloweth.
23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осу́джений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.
And he that doubteth is damned if he eat, because he eateth not of faith: for whatsoever is not of faith is sin.
