До римлян 13

1 Нехай кожна люди́на ко́риться вищій вла́ді, бо немає вла́ди, як не від Бога, і вла́ди існуючі встановлені від Бога.

Que toute personne soit soumise aux autorités placées au-dessus de nous; car il n'y a pas d'autorité qui ne vienne de Dieu, et celles qui existent ont été instituées par Dieu.

2 Тому той, хто противиться вла́ді, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі ві́зьмуть о́суд на себе.

Ainsi, celui qui résiste à l'autorité, s'oppose à l'ordre que Dieu a établi; et ceux qui s'y opposent, attireront sur eux le jugement.

3 Бо володарі — по́страх не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися вла́ди? Роби добро, і матимеш похвалу́ від неї,

En effet, ceux qui gouvernent ne sont pas à craindre pour les bonnes actions, mais pour les mauvaises. Veux-tu ne pas avoir à craindre l'autorité? Fais le bien, et tu auras son approbation;

4 бо володар — Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо неда́рмо він носить меча́, він бо Божий слуга, ме́сник у гніві злочи́нцеві!

car le magistrat est ministre de Dieu pour ton bien. Mais si tu fais le mal, crains; car ce n'est pas en vain qu'il porte l'épée: il est ministre de Dieu pour exercer la justice et pour punir celui qui fait le mal.

5 Тому треба кори́тися не тільки ради стра́ху кари, але й ради сумління.

C'est pourquoi, il est nécessaire de se soumettre, non seulement par crainte de la punition, mais encore par motif de conscience.

6 Через це ви й пода́тки даєте, бо вони служи́телі Божі, саме тим за́вжди зайняті.

C'est pour la même raison que vous payez des impôts; car les magistrats sont les serviteurs de Dieu, quand ils s'acquittent fidèlement de leur fonction.

7 Тож віддайте належне усім: кому податок — податок, кому ми́то — мито, кому страх — страх, кому честь — честь.

Rendez à tous ce qui leur est dû: l'impôt, à qui est dû l'impôt; le tribut, à qui est dû le tribut; la crainte, à qui est due la crainte; l'honneur, à qui est dû l'honneur.

8 Не будьте винні ніко́му нічо́го, крім того, щоб любити один о́дного. Бо хто іншого любить, той виконав Зако́на.

N'ayez de dettes envers personne, si ce n'est l'amour que vous vous devez les uns aux autres; car celui qui aime son prochain a accompli la loi.

9 Бо заповіді: „Не чини пере́любу“, „Не вбивай“, „Не кради́“, „Не свідку́й неправдиво“, „Не пожада́й“й які інші, вони мі́стяться всі в цьому слові: „Люби свого бли́жнього, як самого себе!“

En effet, ces commandements: «Tu ne commettras point d'adultère; tu ne tueras point; tu ne déroberas point; tu ne convoiteras point» — et tels autres qu'on pourrait encore citer, — tous se résument dans cette parole: «Tu aimeras ton prochain comme toi-même.»

10 Любов не чинить зла ближньому, тож любов — викона́ння Зако́ну.

L'amour ne fait point de mal au prochain; l'amour est donc l'accomplissent de la loi.

11 І це тому́, що знаєте час, що пора нам уже пробуди́тись від сну. Бо тепер спасі́ння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували.

Au surplus, vous savez dans quel temps nous vivons: l'heure est venue de vous réveiller de votre sommeil, puisque le salut est maintenant plus près de nous que lorsque nous avons cru.

12 Ніч минула, а день набли́зився, тож відкиньмо вчинки те́мряви й зодягнімось у зброю світла.

La nuit est avancée, le jour approche; dépouillons-nous donc des oeuvres des ténèbres et revêtons-nous des armes de la lumière.

13 Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'я́нстві, не в пере́любі та розпусті, не в сварні́ та за́здрощах,

Marchons honnêtement, comme en plein jour. Ne vous livrez pas aux excès et à l'ivrognerie, à la débauche et au dérèglement, aux querelles et à la jalousie;

14 але зодягні́ться Господом Ісусом Христо́м, а дого́дження тілу не обе́ртайте на пожадли́вість!

mais revêtez-vous du Seigneur Jésus-Christ, et ne prenez pas soin de la chair de manière à en exciter les convoitises.