До римлян 12

1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, — повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,

Así que, hermanos, os ruego por las misericordias de Dios que presentéis vuestros cuerpos en sacrificio vivo, santo, agradable a Dios, que es vuestro culto racional.

2 і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість. (aiōn g165)

Y no os conforméis a este siglo; mas transformáos por la renovación de vuestro entendimiento, para que experimentéis cual sea la voluntad de Dios, la buena, agradable y perfecta. (aiōn g165)

3 Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в.

Digo pues, por la gracia que me es dada, a cada uno de los que están entre vosotros, que no piense de si mismo más elevadamente de lo que debe pensar; sino que piense discretamente, cada uno conforme a la medida de fe que Dios le repartió.

4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння,

Porque de la manera que en un cuerpo tenemos muchos miembros, empero todos los miembros no tienen el mismo oficio:

5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени.

Así nosotros siendo muchos, somos un mismo cuerpo en Cristo, y cada uno, miembros los unos de los otros.

6 І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри,

De manera que teniendo diferentes dones según la gracia que nos es dada, si de profecía, sea conforme a la medida de la fe;

7 а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння,

O si de ministerio, en servir; o el que enseña, en enseñar;

8 коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю!

O el que exhorta, en exhortar; el que reparte, hágalo en simplicidad; el que preside, en solicitud; el que hace misericordia, en alegría.

9 Любов нехай буде нелицемірна; нена́видьте зло та тулі́ться до доброго!

El amor sea sin fingimiento: aborreciendo lo malo, llegándoos a lo bueno.

10 Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною!

Amándoos los unos a los otros con amor de hermanos; en la honra prefiriéndoos los unos a los otros.

11 У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві,

En los quehaceres no perezosos: ardientes en espíritu: sirviendo al Señor:

12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,

Gozosos en la esperanza: sufridos en la tribulación: constantes en la oración:

13 беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців!

Comunicando a las necesidades de los santos: siguiendo la hospitalidad.

14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!

Bendecíd a los que os persiguen: bendecíd, y no maldigáis.

15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!

Regocijáos con los que se regocijan; y llorád con los que lloran.

16 Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“

Sed entre vosotros de un mismo ánimo: no altivos, mas acomodándoos a los humildes: no seáis sabios acerca de vosotros mismos.

17 Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́!

No paguéis a nadie mal por mal: aplicándoos a hacer lo bueno delante de todos los hombres.

18 Коли можливо, якщо це залежить від вас — живіть у мирі зо всіма́ людьми́!

Si se puede hacer, en cuanto es en vosotros, tenéd paz con todos los hombres.

19 Не мстіться самі, улю́блені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“.

No os venguéis a vosotros mismos, amados; antes, mas bien, dad lugar a la ira; porque escrito está: Mía es la venganza: yo pagaré, dice el Señor.

20 Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову.

Así que si tu enemigo tuviere hambre, dále de comer: si tuviere sed, dále de beber: que en haciendo esto, ascuas de fuego amontonarás sobre su cabeza.

21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!

No seas vencido de lo malo; antes vence con bien el mal.