До римлян 12

1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, — повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,

Por tanto, hermanos, los exhorto por las misericordias de Dios a que presenten sus cuerpos como sacrificio vivo, santo, agradable a Dios, [lo cual] es su adoración racional.

2 і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість. (aiōn g165)

No sean moldeados por este mundo, sino sean transformados por la renovación de la mente, para que comprueben la voluntad de Dios, la cual es buena, aceptable y perfecta. (aiōn g165)

3 Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в.

Por la gracia que se me dio, digo a cada uno de ustedes que no tenga más alto concepto de él mismo que el que debe tener, sino que piense con buen juicio, según [la] medida de fe que Dios asignó a cada uno.

4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння,

Porque así como en un cuerpo tenemos muchos miembros, pero no todos los miembros tienen la misma función,

5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени.

así nosotros, que somos muchos, somos un cuerpo en Cristo, e individualmente miembros los unos de los otros.

6 І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри,

Como tenemos diferentes dones, [debemos practicarlos] según la gracia que se nos dio. Si es de profecía, [debemos practicarlo] según la proporción de la fe;

7 а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння,

si es diaconía, en el servicio; el que enseña, en la enseñanza;

8 коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю!

el que exhorta, en la exhortación; el que da, con liberalidad; el que dirige, con diligencia; el que practica misericordia, con alegría.

9 Любов нехай буде нелицемірна; нена́видьте зло та тулі́ться до доброго!

El amor sea sin hipocresía, aborrezcan lo malo, apéguense a lo bueno.

10 Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною!

Dedíquense unos a otros con amor fraternal. En cuanto a honor, prefiéranse unos a otros,

11 У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві,

en cuanto a diligencia, no perezosos. Sean fervientes en espíritu y sirvan al Señor.

12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,

Regocíjense en la esperanza, permanezcan firmes en la aflicción, persistan en la conversación con Dios,

13 беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців!

contribuyan para las necesidades de los santos, persigan la hospitalidad.

14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!

Bendigan a los que [los ]persiguen. Bendigan y no maldigan.

15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!

Gocen con los que gozan, lloren con los que lloran.

16 Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“

Sientan lo mismo los unos hacia los otros. No sean altivos, sino asóciense con los humildes. No sean sabios según su propia opinión.

17 Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́!

No paguen a nadie mal por mal. Respeten lo bueno delante de todos [los] hombres.

18 Коли можливо, якщо це залежить від вас — живіть у мирі зо всіма́ людьми́!

Si es posible, en lo que depende de ustedes, estén en paz con todos [los] hombres.

19 Не мстіться самі, улю́блені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“.

No se venguen ustedes mismos, amados, sino den lugar a la ira [de Dios]. Porque está escrito: Mía es la venganza. Yo pagaré, dice el Señor.

20 Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову.

Así que, si tu enemigo tiene hambre, dale de comer. Si tiene sed, dale de beber. Porque si haces esto apilarás carbones encendidos sobre su cabeza.

21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!

No seas vencido por lo malo, sino vence el mal con el bien.