До римлян 12
1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, — повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,
I beseech you therefore, brethren, by the mercies of God, that ye present your bodies a living sacrifice, holy, acceptable unto God, [which is] your reasonable service.
2 і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість. (aiōn g165)
And be not conformed to this world: but be ye transformed by the renewing of your mind, that ye may prove what [is] that good, and acceptable, and perfect, will of God. (aiōn g165)
3 Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в.
For I say, through the grace given unto me, to every man that is among you, not to think [of himself] more highly than he ought to think; but to think soberly, according as God hath dealt to every man the measure of faith.
4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння,
For as we have many members in one body, and all members have not the same office:
5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени.
So we, [being] many, are one body in Christ, and every one members one of another.
6 І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри,
Having then gifts differing according to the grace that is given to us, whether prophecy, [let us prophesy] according to the proportion of faith;
7 а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння,
Or ministry, [let us wait] on [our] ministering: or he that teacheth, on teaching;
8 коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю!
Or he that exhorteth, on exhortation: he that giveth, [let him do it] with simplicity; he that ruleth, with diligence; he that sheweth mercy, with cheerfulness.
9 Любов нехай буде нелицемірна; нена́видьте зло та тулі́ться до доброго!
[Let] love be without dissimulation. Abhor that which is evil; cleave to that which is good.
10 Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною!
[Be] kindly affectioned one to another with brotherly love; in honour preferring one another;
11 У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві,
Not slothful in business; fervent in spirit; serving the Lord;
12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,
Rejoicing in hope; patient in tribulation; continuing instant in prayer;
13 беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців!
Distributing to the necessity of saints; given to hospitality.
14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!
Bless them which persecute you: bless, and curse not.
15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!
Rejoice with them that do rejoice, and weep with them that weep.
16 Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“
[Be] of the same mind one toward another. Mind not high things, but condescend to men of low estate. Be not wise in your own conceits.
17 Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́!
Recompense to no man evil for evil. Provide things honest in the sight of all men.
18 Коли можливо, якщо це залежить від вас — живіть у мирі зо всіма́ людьми́!
If it be possible, as much as lieth in you, live peaceably with all men.
19 Не мстіться самі, улю́блені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“.
Dearly beloved, avenge not yourselves, but [rather] give place unto wrath: for it is written, Vengeance [is] mine; I will repay, saith the Lord.
20 Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову.
Therefore if thine enemy hunger, feed him; if he thirst, give him drink: for in so doing thou shalt heap coals of fire on his head.
21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!
Be not overcome of evil, but overcome evil with good.
