До римлян 11
1 Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув наро́да Свого́? Зо́всім ні! Бо й я ізра́їльтянин, із насіння Авраамового, Веніями́нового племени.
Undaⱪta, xuni soraymǝnki: — Huda Ɵz hǝlⱪidin waz kǝqtimu? Ⱨǝrgiz undaⱪ ǝmǝs! Mǝnmu Ibraⱨim ǝwladidin, Binyamin ⱪǝbilisidin bolƣan bir Israilƣu!
2 Не відкинув Бог наро́да Свого́, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що гово́рить Писа́ння „про Іллю“, як він ска́ржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
Huda aldin kɵngligǝ pükkǝn Ɵz hǝlⱪidin waz kǝqkini yoⱪ. Muⱪǝddǝs yazmilarda Ilyas [pǝyƣǝmbǝr] ⱨǝⱪⱪidǝ nemǝ deyilgǝnliki silǝrgǝ ayan ǝmǝsmu? U Israillardin azar qekip Hudaƣa yelinip: —
3 „Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої же́ртівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі“.
«I Pǝrwǝrdigar, ular Sening pǝyƣǝmbǝrliringni ɵltürüxti, ⱪurbangaⱨliringni qeⱪixti. Pǝⱪǝt ɵzüm yalƣuzla ⱪaldim, ular yǝnǝ meningmu jenimni almaⱪqi boluxuwatidu», degǝn.
4 Та що каже йому Божа відповідь: „Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваа́лом колін не схилили“.
Hudaning uningƣa ⱪayturƣan kalami ⱪandaⱪ boldi? U: «Baalƣa tiz pükmigǝn yǝttǝ ming adǝmni Ɵzümgǝ elip ⱪaldim» — degǝn.
5 Також і тепе́рішнього ча́су залиши́вся останок за ви́бором благодаті.
Huddi xuningdǝk, bügünki kündimu Hudaning xapaiti bilǝn [Israildin] Ɵzi talliƣan bir «ⱪaldi» bar.
6 А коли за благода́ттю, то не з учинків, інакше благода́ть не була́ б благода́ттю. А коли з учинків, то це більше не благода́ть, інакше вчи́нок не є вже вчинок.
[Ularning tallinixi] xapaǝt bilǝn bolƣan bolsa, undaⱪta ɵzlirining ǝjir-ǝmili bilǝn bolƣan ǝmǝs. Əmǝllǝrdin bolƣan bolsa, xapaǝt xapaǝt bolmay ⱪalatti.
7 Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не оде́ржав, та оде́ржали ви́брані, а останні затверді́ли,
Nǝtijidǝ ⱪandaⱪ boldi? Israillar izdiginigǝ erixǝlmidi, lekin ulardin tallanƣanlar erixti. Ⱪalƣanlarning bolsa, kɵngülliri bihudlaxturuldi.
8 як написано: „Бог дав їм духа засипа́ння, очі, щоб не бачили, і ву́ха, щоб не чули, аж до сього́днішнього дня“.
Huddi muⱪǝddǝs yazmilarda eytilƣinidǝk: — «Huda ularning roⱨ-ⱪǝlbini ƣǝplǝtkǝ saldi, Bügüngǝ ⱪǝdǝr kɵzlirini kɵrmǝs, Ⱪulaⱪlirini anglimas ⱪildi».
9 А Дави́д каже: „Нехай станеться стіл їхній за сітку й за па́стку, і на спокусу, та їм на заплату;
Xuningdǝk Dawut [pǝyƣǝmbǝrmu] mundaⱪ degǝn: «Ularning dastihini ɵzlirigǝ ⱪapⱪan wǝ tuzaⱪ bolup, Ularni putlaxturup, ⱪilmixlirini ɵz bexiƣa qüxürsun!
10 нехай потемні́ють їхні очі, щоб не бачили, хай наза́вжди зігне́ться хребе́т їхній!“
Kɵzliri ⱪarangƣulixip, kɵrǝlmisun; Bǝllirini mǝnggü ruslatmay püküldürgǝysǝn!»
11 Тож питаю: Чи ж спіткну́лись вони, щоб упасти? Зо́всім ні! Але з їхнього зане́паду — спасі́ння поганам, щоб ви́кликати за́здрість у них.
Undaⱪta, xunimu sorayki: [Israillar] yiⱪilip ⱪaytidin turƣuzulmasliⱪⱪa putlaxⱪanmu? Ⱨǝrgiz undaⱪ ǝmǝs! Lekin ularning teyilip itaǝtsizlik ⱪilƣanliⱪidin nijat yat ǝlliklǝrgǝ yǝtküzüldi. Buningdin mǝⱪsǝt Israillarni ⱨǝsǝtkǝ ⱪozƣaxtin ibarǝttur.
12 А коли їхній зане́пад — багатство для світу, а їхнє упоко́рення — багатство поганам, — скільки ж більш повнота́ їхня?
Əmdi ularning teyilip itaǝtsizlik ⱪilixi dunyaƣa asayixliⱪ bǝhx ǝtkǝn bolsa, xundaⱪla ularning ziyan tartⱪini ǝllǝrni beyitⱪan bolsa, undaⱪta kǝlgüsidǝ ularning ⱨǝmmisining toluⱪ nijatliⱪⱪa erixixi dunyaƣa tehimu zor bǝht elip kǝlmǝmdu?!
13 Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу,
Əmdi silǝr ǝlliklǝrgǝ sɵzlǝwatimǝn; mǝn ǝlliklǝrgǝ rosul süpitidǝ bekitilgǝndin keyin, wǝzipǝmni xan-xǝrǝplik dǝp uluƣlaymǝnki,
14 може як викличу за́здрість у своїх за тілом, і спасу́ де́кого з них.
janjigǝrlirim bolƣanlarning ⱨǝsitini ⱪozƣap, ularning bǝzilirini ⱪutuldurarmǝnmikin degǝn ümidtǝ bolimǝn.
15 Коли ж відки́нення їх — то прими́рення світу, то що́ їхнє прийняття́, як не життя з мертвих?
Qünki ularning taxliwetilgǝnlikining nǝtijisi dunyadiki ǝllǝrni Huda bilǝn inaⱪlaxturux bolsa, undaⱪta ularning ⱪobul ⱪilinixi ɵlümdin tirilix bolmay nemǝ?
16 А коли святий пе́рвісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й ві́ття святе.
Ⱨosuldin tunji bolup qiⱪⱪan hemirdiki kallǝk muⱪǝddǝs ⱨesablansa, pütün hemir muⱪǝddǝs dǝp ⱨesablinidu. Dǝrǝhning yiltizi muⱪǝddǝs bolsa, xahlirimu muⱪǝddǝs bolidu.
17 Коли ж деякі з галу́зок відломи́лися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепи́вся між них і став спільнико́м то́вщу оли́вного ко́реня,
Zǝytun dǝrihining birnǝqqǝ xehi dǝrwǝⱪǝ sunduriwetilgǝnidi, wǝ sǝn yawa zǝytun kɵqiti bolup, ularning orniƣa ulanding. Mana ǝmdi dǝrǝh yiltizidin ozuⱪluⱪ elip, mol xirnisidin bǝⱨrimǝn bolƣuqi bolƣanikǝnsǝn,
18 то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
ǝmdi sunduruwetilgǝn axu xahlardin ɵzüngni üstün ⱪilip mahtanma. Mahtansang, xuni untumiƣinki, sǝn yiltizni ǝmǝs, yiltiz seni kɵtürüp ⱪuwwǝtlǝwatidu.
19 Отже скажеш: „Галу́зки відломи́лися, щоб я прищепи́вся“.
Sǝn ǝmdi: «Xahlar mening ulinixim üqün sunduriwetildi» — deyixing mumkin.
20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
Toƣra, ular etiⱪadsizliⱪtin sunduruldi; sǝn bolsang, etiⱪading bilǝn tik turisǝn; biraⱪ uningdin mǝƣrurlanma, ǝksiqǝ [Hudadin] ⱪorⱪ!
21 Бо коли Бог природних галу́зок не пожалував, то Він і тебе не пожа́лує!
Qünki Huda ǝyni waⱪtida bu dǝrǝhning ɵz xahlirini ayimiƣanikǝn, senimu ayimasliⱪi mumkin.
22 Отже, бач до́брість і суво́рість Божу, — на відпалих суворість, а на тебе до́брість Божа, коли перебу́деш у до́брості, коли ж ні, то й ти бу́деш відтя́тий.
Mana, [bu ixlarda] Hudaning meⱨribanliⱪiƣa ⱨǝmdǝ ⱪattiⱪ ⱪol ikǝnlikigǝ ⱪara. U Ɵz yolidin yiⱪilip qüxkǝnlǝrgǝ ⱪattiⱪ ⱪol idi, lekin sanga (meⱨribanliⱪida dawamliⱪ tursangla) meⱨribanliⱪ kɵrsǝtmǝktǝ. Undaⱪ bolmiƣanda, sǝnmu kesip taxlinisǝn.
23 Та й вони, коли не зоста́нуться в невірстві, прище́пляться, бо має Бог силу їх знов прищепи́ти.
[Yǝⱨudiylarmu] etiⱪadsizliⱪta qing turiwalmisa, ǝslidiki dǝrǝhkǝ ulinidu. Qünki Huda ularni ⱪayta ulaxⱪa ⱪadirdur.
24 Бо коли ти відтя́тий з оливки, дикої з природи, і проти природи заще́плений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прище́пляться до своєї власної оливки?
Qünki ǝgǝr sǝn yawa zǝytun dǝrihidin kesip elinip, tǝbiiy ⱪanuniyǝtkǝ hilap ⱨalda [baƣdiki] yahxi zǝytun dǝrihigǝ ulanƣan yǝrdǝ, ǝslidiki bu tǝbiiy xahlarning ɵz dǝrihikǝ ulinixi tehimu mumkinƣu?!
25 Бо не хо́чу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, — щоб не були́ ви високої думки про себе, що жорстокість ста́лась Ізраїлеві поча́сти, аж поки не вві́йде повне число поган,
Ⱪerindaxlar, ɵzünglarni üstün wǝ ǝⱪilliⱪ qaƣlaxtin saⱪlinixinglar üqün, wǝⱨiy ⱪilinƣan xu sirdin hǝwǝrsiz ⱪelixinglarni halimaymǝnki, ta [Huda talliƣan] Yǝⱨudiy ǝmǝslǝrning sani toluⱪlanƣuqǝ, Israilning bir ⱪismi tax yürǝklikkǝ ⱪaldurulidu;
26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова,
andin pütkül Israil ⱪutⱪuzulidu. Bu toƣruluⱪ muⱪǝddǝs yazmilarda mundaⱪ yezilƣan: — «Ⱪutⱪuzƣuqi Ziondin kelip, Iplasliⱪni Yaⱪuptin yoⱪ ⱪilidu.
27 і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“
Mǝn ularning gunaⱨlirini elip taxliwǝtkinimdǝ, Mana bu ular bilǝn tüzidiƣan ǝⱨdǝm bolidu».
28 Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців.
Əmdi hux hǝwǝr jǝⱨǝttin ⱪariƣanda, silǝrning bǝhtinglar üqün Yǝⱨudiy hǝlⱪi [hux hǝwǝrgǝ] düxmǝn ⱪilip bekitilgǝn; biraⱪ Hudaning tallixi jǝⱨǝttin ⱪariƣanda, ata-bowilirimiz sǝwǝbidin sɵyülgǝndur.
29 Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні.
Qünki Huda Ɵzi bǝrgǝnlirini wǝ qaⱪiriⱪini ⱪayturuwalmaydu.
30 Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух,
Silǝr ǝlliklǝrmu bir qaƣlarda Hudaƣa itaǝt ⱪilmiƣan bolsanglarmu, [Yǝⱨudiylarning] itaǝtsizlikining nǝtijisidǝ ⱨazir rǝⱨim-xǝpⱪǝtkǝ erixtinglar.
31 так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані.
Yǝⱨudiylar bolsa itaǝt ⱪilmay keliwatidu; [Hudaning] buningdiki mǝⱪsiti, silǝrgǝ kɵrsǝtkǝn rǝⱨim-xǝpⱪǝt arⱪiliⱪ ularnimu rǝⱨim-xǝpⱪǝtkǝ erixtürüxtin ibarǝttur.
Qünki Huda pütkül insanƣa rǝⱨim-xǝpⱪǝt kɵrsitix üqün, ⱨǝmmǝylǝnni itaǝtsizlikkǝ solap ⱪoydi. (eleēsē g1653)
33 О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!
— Aⱨ! Hudaning danaliⱪi wǝ ilim-ⱨekmitining bibaⱨa bayliⱪliri ⱨǝm ⱨesabsiz qongⱪurluⱪi! Uning ⱨɵkümilirining tegigǝ yǝtkili bolmas! Uning yolliri izdǝp tepixtin xunqǝ yiraⱪtur!
34 „Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
«Kimmu Pǝrwǝrdigarning oy-muddialirini qüxinip yǝtti? Kimmu Uningƣa mǝsliⱨǝtqi bolalidi?»
35 Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“
«Uningƣa kim awwal bir nǝrsǝ berip, Keyin uni ⱪayturup bǝr deyǝlidi?».
