Об'явлення 6
1 І я бачив, що Агнець розкрив одну з семи печаток, і почув я одну з чотирьох тих тварин, яка говорила, як голосом грому: „Підійди́!“
Eno ngah ih tuptang saap Sah ih sinet sin hoonchoi angta dowa jaakhothoon ah jaata, eno baji ething jih ajaat dowa esiit rah ih rang huung huung ih jeng arah chaattang, “Wangho!”
2 І я глянув, — і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця́ йому да́но, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.
Ngah ih soktang adi, mok epuung esiit tuptang. Mok khoh adi tongte rah ih lasaan piita, eno heh suh luuwang khopok ah kota. Heh ah ejen ete mina kakah ajih kata.
3 І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: „Підійди!“
Eno liwang wah sin hoonchoi rah saap Sah ih jaata; eno ngah ih liwang wah ething jih ajaat jeng arah chaattang, “Wangho!”
4 І вийшов кінь другий, — червоний. А тому, хто на ньому сидів, було да́но взяти мир із землі та щоб убивали один о́дного. І меч великий був да́ний йому.
Mok ehoh we dong ra taha, erah esaang angta. Erah sakkhoh ni tongte asuh hatoh nah raamui thuk raangtaan ih chaan kota, erah raangtaan ih koh rumta, mina loong toom tek haatmui rum ah suh ah. Heh suh lang rapne elong kota.
5 І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: „Підійди!“І я глянув, — і ось кінь ворони́й. А той, хто на ньому сидів, мав вагу́ в своїй руці.
Eno Saapsah ih sin hoonchoi ejom wah rah jaata; eno ngah ih ejom wah ething jih ajaat jeng arah chaat tang, “Wangho!” Ngah ih mok emak ang arah tuptang. Erah mok khoh adi tongte rah ih heh lak ni took jutsiit pi arah tuptang.
6 І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: „Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!“
Ngah ih baji ething jih ajaat jeng arah likhiik chaattang, erah ih liita, “Saasiit lakbi ah ata baan tooksiit angta eno saasiit lakbi ah barle liiha rah took jom angta. Enoothong olip bang nyia angut phek loong ah nak thet haat theng liita!”
7 А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: „Підійди!“
Erah lilih Saapsah rah ih sin baji wah ah jaata; eno ngah ih baji wah dowa ething jih ajaat jeng arah chaattang, “Wangho!”
8 І я глянув, — і ось кінь ча́лий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я́ йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І да́на їм вла́да була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земни́ми звірми́. (Hadēs g86)
Ngah ih mok ah puungleekleek ang arah esiit tuptang. Mok sakkhoh ni tongte men ah Etek angta, eno Soolam ah heh re tiittiit ih kong khoomta. Nengnyi suh hatoh ni thiik baji dowah thiiksiit ah koh nyuita, ramui lam ih, ramtek dong thuk lam ih, khoisat maasat dong thuk lam ih nyia woma suianyah ih thet haat thuk lam ih tek haat suh chaan koh nyuita. (Hadēs g86)
9 І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під же́ртівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.
Erah lilih Saapsah ih banga wah sin hoonchoi rah jaata. Ngah ih marah mina Rangte jengkhaap tumbaat rum kano, nyia haaki chap suh hanpiite ang rum kano tekbuh rumta ah tuptang, erah loong chiiala ah romthong lathong ni ang arah tuptang.
10 І кли́кнули вони гучним голосом, кажучи: „Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?“
Neng erongwah ih riing rumta, “Teesu Elongthoon, esa nyia amiisak! Arah hatoh dowa seng tek haatte mina loong asuh dande ano hoocham thuk suh saapoot timthan loot tongla?”
11 І кожному з них да́но білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки допо́внять число їхні співслуги, і брати́ їхні, що будуть побиті, як і вони.
Thoontang suh samsong eloot jih epuung koh rumta. Eno laksuh wahoh loong nyia Jisu suh hanpiite loong ngo etek haat etheng angta loong ah maangthoon tiiti we boot tong thuk rumta.
12 І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, — і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волося́ний, і ввесь місяць зробився, як кров.
Erah lilih ngah ih tuptang Saapsah ih banga lih dowa leeraangtui sin hoonchoi ah jaata. Hasah jathikhah ih tiita, eno rangsa ah suiroon nyuh nyuh mak likhiikkhiik ih hoonta, eno laaphui ah sih likhiikkhiik esaang ih hoonta.
13 І на землю попа́дали зорі небесні, як фіґове дерево ро́нить свої недозрілі плоди́, коли потрясе сильний вітер.
phoksat tiik maangsum bang nawa pongnuh ngeenuh ih kadat mot ah likhiik ritsi loong ah hatoh ni dat taha.
14 І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій перга́мену, і кожна гора, і кожен о́стрів порушилися з своїх місць.
Rang ah leeraangtui kah ngaakkhoon ah likhiikkhiik ngaakkhoon ano tik mata, eno hakong nyia juungloot loong ah neng tongtheng dowa heng soon rumta.
15 І зе́мні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, — поховались у печери та в скелі гірські́,
Eno hatoh dowa luuwang loong, mina pante loong, arami saahaap loong, changteng loong, chaan aphaan pan, eno mina wahoh loong, dah loong nep, changte loong nep, thoontang hakong jongdaap khui ni hottong rumta,
16 та й кажуть до гір та до скель: „Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву А́гнця!
Neng loong ih jong jaan nyia hakong loong asuh baat rumta, “Seng sakkhoh adoh dat han eno seng loong ah hoppat he, marah luuwang tongtheng ni tongla erah miksok dowa wiithuk he nyia Saapsah tenkhat dowa puipang thuk he!
17 Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто всто́яти може?“
Neng tenkhat sattitih saakaan ah amadi, eno erah tenkhat damdoh jen mui suh ngo jen chap ah?”
