Об'явлення 21
1 І бачив я небо нове́ й нову́ землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було́.
Le nahatrea likerañe vao naho tane vao raho, fa songa nimosaoñe añe i likerañe valoha’ey naho ty tane valoha’e toy, ie tsy aman-driake.
2 І я, Іван, бачив місто святе, Нови́й Єрусали́м, що схо́див із неба від Бога, що був пригото́ваний, як неві́ста, прикра́шена для чоловіка свого.
Le nahatrea i Rova Miavakey, Ierosaleme vao, nizotso hirik’ andindìñe añe boak’ aman’ Añahare, hinalankañe hoe enga vao soa hamiñe, ho a i vali’ey.
3 I почув я гучний голос із престолу, який кли́кав: „Оце́ оселя Бога з людьми́, і Він житиме з ними! Вони бу́дуть наро́дом Його, і Сам Бог буде з ними“,
Le tsinanoko ty fiarañanañañe mafe boak’ amy fiambesatsey nanao ty hoe: Ingo te am’ondatio ty kivohon’ Añahare, ie hitrao-pimoneñe am’ iereo; ho ondati’e iereo naho ho am’ iareo ao t’i Andrianañahare ho Andrianañahare’ iareo,
4 „і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре́“, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не бу́де, бо перше минулося!“
naho ho faopaohe’e am-pihaino’ iareo ze atao ranomaso, naho tsy ho aman-kavilasy ka, ndra fandalàñe, ndra firovetañe ndra fangirifiriañe, fa nimosaoñe añe o raha taoloo.
5 І сказав Той, Хто сидить на престолі: „Ось нове́ все творю́!“І говорить: „Напиши, що слова́ ці правдиві та вірні!“
Le hoe i Mpiambesatse amy fiambesatseiy: Heheke, kila vaoeko. Hoe ka re: Patero, fa añoñe naho to o tsara zao.
6 І сказав Він мені: „Сталося! Я Альфа й Оме́га, Поча́ток і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джере́ла живої води.
Le hoe re tamako: Fa heneke! Zaho i A naho i Zedey, i Fifotorañey naho i Figadoñañey. Hazotsoko tsy amam-bili’e boak’ amy ranon-kaveloñe migoangoañey ze taliñiereñe.
7 Переможець наслідить усе, і Я бу́ду Богом для нього, а він Мені буде за сина!
Ho lovae’ ty maharebake irezay, le ho Andrianañahare’e raho vaho ho anako re.
9 І прийшов до мене один із семи анголі́в, що мають сім чаш, напо́внених сімома́ останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: „Ходи, покажу́ я тобі невісту, жону Агнця“.
Le nimb’eo ty raik’ amy anjely fito nitam-pinga fito pea i hankàñe fito honka’e rey nisaontsy amako, nanao ty hoe: Mb’etoa, hatoroko azo ty enga vao, ty vali’ i Vik’ añondriy.
10 І заніс мене духом на го́ру велику й високу, і місто велике мені показав, — святий Єрусали́м, що сходив із неба від Бога.
Le nendese’e añ’arofo mb’am-bohitse jabajaba naho mitiotiotse añe, naho natoro’e ahy i rova miavakey, Ierosaleme mivotrake hirik’ andindìñe ao boak’ aman’ Añahare,
11 Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя я́списа, що блищить, як кришта́ль.
aman’ engen’ Añahare, vaho hoe vato saro-bily, hoe vato jaspy nikantsokantsoñe hoe kristaly ty hazava’e.
12 Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять анголів та ймення написані, а вони — імення дванадцятьо́х племе́н синів Ізраїля.
Ama’e ty kijoly ra’elahy naho abo reketse lalam-bey folo ro’amby, naho anjely folo ro’amby amy lalam-bey rey, vaho pinatetse am’ iereo ty tahina’ i foko folo-ro’ambi’ i ana’ Israele reiy.
13 Від схо́ду три брами, і від пі́вночі три брами, і від півдня три брами, і від захо́ду три брами.
Telo ty lalam-bey atiñanañe, naho telo ty lalam-bey avaratse, naho telo ty lalam-bey atimo, vaho telo ty lalam-bey ahandrefa.
14 І міськи́й мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апо́столів Агнця.
Le fahañe folo ro’amby ty ioreña’ i kijoli’ i rovaiy, naho am’iereo i tahinañe folo-ro’ambi’ i Firàheñe folo-ro’ ambi’ i Vik’ añondriy reiy.
15 А той, хто зо мною говорив, мав міру, — золоту трости́ну, щоб змі́ряти місто, і брами його і його мур.
Le amy nisaontsy amakoy ty kobay fanjeheañe volamena, hanjehe i rovay naho o lalam-bei’eo vaho i kijoli’ey.
16 А місто чотирикутне, а довжина́ його така, як і ширина́. І він зміряв місто трости́ною на дванадцять тисяч стадій; довжина́, і ширина́, і вишина́ його рівні.
Nalahatse ho efa-mira i rovay vaho mira ty andava’e naho ty am-pohe’e. Zinehe’e amy kobaiy i rovay le 12 000 stadione, mira ty andava’e naho ty am-pohe’e vaho ty haabo’e.
17 І зміряв він мура його на сто сорок чотири лі́кті міри лю́дської, яка й міра ангола.
Le zinehe’e i kijoliy, kiho zato tsy efapolo efats’ amby am-panjehea’ ondaty—fa zay ty norihe’ i anjeliy.
18 Його мур був збудо́ваний з я́спису, а місто було — щире золото, подібне до чистого скла.
Le vato jaspy ty firafi’ i kijoliy naho volamena ki’e hoe fitaratse mikantsonkantsoñe i rovay.
19 Підвалини муру місько́го прикра́шені були всяким дорогоцінним камі́нням. Перша підва́лина — я́спис, друга — сапфі́р, третя — халкидо́н, четверта — смара́гд,
Le nihamine’ ze hene karazam-bato soa ty faha’ i kijoli’ i rovaiy. Jaspy ty faha’ i valoha’ey, safira ty faharoe, kalkedona ty fahatelo, emerode ty fah’ efatse,
20 п'ята — сардо́нікс, шоста — са́рдій, сьома — хризолі́т, восьма — бери́л, дев'ята — топа́з, десята — хрисопра́с, одинадцята — яки́нт, дванадцята — амети́ст.
sardoniksa ty faha lime, karnelia ty fah’ eneñe, krisolita ty faha-fito, berila ty faha valo, topaze ty faha sive, krisopraso ty fahafolo, jakinta ty fahafolo-raik’ amby, ametista ty fahafolo-ro’ amby.
21 А дванадцять брам — то дванадцять перли́н, і кожна брама зокре́ма була́ з однієї перли́ни. А вулиці міста — щире золото, прозо́рі, як скло.
Le hange folo-ro’amby i lalam-bey folo ro’amby rey, sindre hange raike i lalam-bey rey, vaho volamena ki’e hoe fitaratse mangarahara o lalan-drovao.
22 А храму не бачив я в ньому, бо Госпо́дь, Бог Вседержи́тель — то йому храм і Агнець.
Tsy nahatrea toetse miavake ao raho, amy te i Talè Andrianañahare, Tsitongerèñey, naho i Vik’ añondriy ro kiboho’e.
23 І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, — слава бо Божа його освітила, а світильник для нього — А́гнець.
Le tsy paia’ i rovay hipisañe ama’e i àndroy ndra i volañey, fa hazavae’ ty engen’ Añahare; vaho i Vik’ añondriy ro failo’e.
24 І наро́ди ходитимуть у світлі його, а зе́мні царі принесу́ть свою славу до нього.
I hazavà’ey ro hañaveloa’ o rinombake amo fifeheañeo, vaho hinday o volonahe’eo mb’ama’e o mpanjaka’ ty tane toio.
25 А брами його зачиня́тись не бу́дуть удень, бо там но́чі не бу́де.
Tsy harindriñe ka o lalam-beio te antoandro, amy te tsy ho aman-kaleñe ty ao,
26 І принесу́ть до нього славу й честь наро́дів.
vaho hindeseñe mb’ama’e mb’eo ty engeñe naho ty asi’ o fifeheañeo,
27 І не вві́йде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидо́ту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця“.
le tsy mb’ia hizilik’ ao ndra inoñ’ inoñe maleotse ndra o mpanao hativàñeo ndra o mpandañitseo, fa o misokitse am-boken-kavelo’ i Vik’ añondrio avao.
