Об'явлення 11

1 І да́но трости́ну мені, подібну до па́лиці, і сказано: „Устань, і зміряй храма Божого й же́ртівника, і тих, хто вклоняється в ньому.

ⲁ̅ⲁⲩⲱ ⲁⲩϯ ⲛⲁⲓ ⲛⲟⲩⲕⲁϣ ⲉϥⲉⲓⲛⲉ ⲛⲟⲩϭⲉⲣⲱⲃ ⲉⲩϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲧⲱⲟⲩⲛ ⲛⲅϣⲓⲡⲣ̅ⲡⲉ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲙⲛⲡⲉⲑⲩⲥⲓⲁⲥⲧⲏⲣⲓⲟⲛ ⲙⲛⲛⲉⲧⲟⲩⲱϣⲧ ϩⲣⲁⲓ ⲛϩⲏⲧϥ

2 А двір, що за храмом, лиши та не міряй його, бо він да́ний поганам, — і сорок два місяці бу́дуть топтати вони святе місто.

ⲃ̅ⲁⲩⲱ ⲧⲁⲩⲗⲏ ⲉⲧϩⲓⲃⲟⲗ ⲙⲡⲣⲡⲉ ⲕⲁⲁⲥ ⲉⲡⲁϩⲟⲩ ⲛⲅⲧⲙϣⲓⲧⲥ ϫⲉ ⲛⲧⲁⲩⲧⲁⲁⲥ ⲛⲉⲛϩⲉⲑⲛⲟⲥ ⲁⲩⲱ ⲥⲉⲛⲁϩⲱⲙ ⲛⲧⲡⲟⲗⲓⲥ ⲉⲧⲟⲩⲁⲁⲃ ⲛϩⲙⲉⲥⲛⲟⲟⲩⲥ ⲛⲉⲃⲟⲧ

3 І звелю́ Я двом свідкам Своїм, і бу́дуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдеся́т день, зодя́гнені в волосяни́цю.

ⲅ̅ⲁⲩⲱ ϯⲛⲁⲧⲁⲁⲥ ⲙⲡⲁⲙⲛⲧⲣⲉ ⲥⲛⲁⲩ ⲉⲧⲣⲉⲩⲡⲣⲟⲫⲩⲧⲉⲩⲉ ⲙⲙⲛⲧⲥⲛⲟⲟⲩⲥ ⲛϣⲉ ⲙⲛⲥⲉ ⲛϩⲟⲟⲩ ⲉⲣⲉϩⲉⲛϭⲟⲟⲩⲛⲉ ϩⲓⲱⲟⲩ

4 Воні — дві оливки і два світильники́, що стоять перед Богом землі.

ⲇ̅ⲛⲁⲓ ⲛⲉ ⲧⲃⲱ ⲛϫⲟⲉⲓⲧ ⲥⲛⲧⲉ ⲙⲛⲧⲗⲩⲭⲛⲓⲁ ⲥⲛⲧⲉ ⲉⲧⲁϩⲉⲣⲁⲧⲟⲩ ⲙⲡⲙⲧⲟ ⲉⲃⲟⲗ ⲙⲡϫ̅ⲥ̅ ⲙⲡⲕⲁϩ

5 І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, — і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, — той отак мусить бути забитий.

ⲉ̅ⲡⲉⲧⲛⲁⲟⲩⲱϣ ⲉϫⲓⲧⲟⲩ ⲛϭⲟⲛⲥ ⲟⲩⲕⲱϩⲧ ⲡⲉⲧⲛⲏⲩ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛⲧⲉⲩⲧⲁⲡⲣⲟ ⲛⲉϥⲟⲩⲱⲙ ⲛⲛⲉⲩϫⲁϫⲉ ⲡⲉⲧⲛⲁⲟⲩⲱϣ ⲉϫⲓⲧⲟⲩ ⲛϭⲟⲛⲥ ⲧⲁⲓ ⲧⲉ ⲑⲉ ⲉⲧⲟⲩⲛⲁⲙⲟⲟⲩⲧϥ

6 Вони мають вла́ду небо замкнути, щоб за днів їхнього пророцтва не йшов дощ. І мають вла́ду вони над водою, — у кров оберта́ти її, і вдарити землю всілякою карою, скільки разі́в вони схочуть.

ⲋ̅ⲛⲁⲓ ⲟⲩⲛⲧⲁⲩⲉⲝⲟⲩⲥⲓⲁ ⲙⲙⲁⲩ ⲉⲥⲉϣⲧⲧⲡⲉ ϫⲉ ⲛⲛⲉⲥϩⲱⲟⲩ ⲛⲛⲉϩⲟⲟⲩ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲛⲧⲉⲩⲡⲣⲟⲫⲩⲧⲓⲁ ⲁⲩⲱ ⲟⲩⲛⲧⲟⲩⲧⲉⲝⲟⲩⲥⲓⲁ ⲉⲕⲧⲉ ⲙⲙⲟⲟⲩ ⲉⲩⲥⲛⲟϥ ⲁⲩⲱ ⲉⲡⲁⲧⲁⲥⲥⲉ ⲙⲡⲕⲁϩ ϩⲙⲡⲗⲩⲅⲏ ⲛⲓⲙ ⲛⲧⲁⲡⲥ̅ ⲛⲥⲟⲡ ⲉⲧⲟⲩⲛⲁⲟⲩⲁϣⲥ̅

7 А коли вони скі́нчать свідо́цтво своє, то звірина́, що з безодні виходить, із ними війну поведе́, — і вона їх переможе та їх повбиває. (Abyssos g12)

ⲍ̅ⲉⲩϣⲁⲛϫⲱⲕ ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲧⲉⲩⲙⲛⲧⲙⲛⲧⲣⲉ ⲧⲟⲧⲉ ⲡⲉⲑⲩⲣⲓⲟⲛ ⲉⲧⲛⲏⲩ ⲉϩⲣⲁⲓ ϩⲙⲡⲛⲟⲩⲛ ϥⲛⲁⲙⲓϣⲉ ⲛⲙⲙⲁⲩ ⲛⲉϥϫⲣⲟ ⲉⲣⲟⲟⲩ ⲛϥ̅ⲙⲟⲟⲩⲧⲟⲩ (Abyssos g12)

8 І їхні трупи полишить на майда́ні великого міста, що зветься духовно Содо́м і Єгипет, де й Госпо́дь наш був розп'я́тий.

ⲏ̅ⲛⲧⲉⲛⲉⲩⲥⲱⲙⲁ ϣⲱⲡⲉ ⲉⲩⲛⲏϫ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛⲛⲉⲡⲗⲁⲧⲉⲓⲁ ⲛⲧⲛⲟϭ ⲙⲡⲟⲗⲓⲥ ⲉⲧⲟⲩⲙⲟⲩⲧⲉ ⲉⲣⲟⲥ ⲡⲛ̅ⲉ̅ⲩ̅ⲙ̅ⲁ̅ⲧ̅ⲓ̅ⲕ̅ⲟⲥ ϫⲉ ⲥⲟⲇⲟⲙⲁ ⲁⲩⲱ ⲕⲏⲙⲉ ⲡⲙⲁ ⲟⲛ ⲉⲧⲁⲩⲥxⲟ̅ⲩ̅ ⲙ̅ⲡⲉⲩϫ̅ⲥ̅ ⲛϩⲏⲧϥ

9 І багато з наро́дів, і з племен, і з язи́ків, і з поган бу́дуть дивитися пі́вчверта дні на їхні трупи, не дозволять покласти в гроби́ їхніх тру́пів.

ⲑ̅ⲁⲩⲱ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛⲛⲗⲁⲟⲥ ⲙⲛⲛⲉⲫⲩⲗⲏ ⲙⲛⲛⲁⲥⲡⲉ ⲙⲛⲛϩⲉⲑⲛⲟⲥ ⲥⲉⲛⲁⲛⲁⲩ ⲛϭⲓⲛϩⲉⲑⲛⲟⲥ ⲉⲡⲉⲩϩⲱⲧⲃ ⲛϣⲟⲙⲛⲧ ⲛϩⲟⲟⲩ ⲟⲩϭⲟⲥ ⲛⲥⲉⲧⲙⲕⲁⲗⲁⲁⲩ ⲉⲧⲉⲙⲥⲛⲉⲩⲥⲱⲙⲁ ϩⲛⲛⲧⲁⲫⲟⲥ

10 А ме́шканці землі будуть тішитися та радіти над ними, і дару́нки пошлють один о́дному, бо мучили ці два пророки ме́шканців землі.

ⲓ̅ⲁⲩⲱ ⲛⲉⲧⲟⲩⲏⲏϩ ϩⲓϫⲙⲡⲕⲁϩ ⲥⲉⲛⲁⲣⲁϣⲉ ⲙⲙⲟⲟⲩ ⲛⲥⲉⲟⲩⲛⲟϥ ⲛⲥⲉϫⲟⲟⲩ ⲛϩⲉⲏⲇⲱⲣⲟⲛ ⲛⲛⲉⲩⲉⲣⲏⲩ ϫⲉ ⲡⲓⲡⲣⲟⲫⲩⲧⲏⲥ ⲥⲛⲁⲩ ⲁⲩⲃⲁⲥⲁⲛⲓⲍⲉ ⲛⲛⲉⲧⲟⲩⲏⲏϩ ϩⲓϫⲙⲡⲕⲁϩ

11 А по пі́вчверта днях дух життя ввійшов у них від Бога, — і вони повставали на ноги свої. І напав жах великий на тих, хто дивився на них!

ⲓ̅ⲁ̅ⲙⲛⲛⲥⲁⲡϣⲟⲙⲛⲧ ⲇⲉ ⲛϩⲟⲟⲩ ⲟⲩϭⲁⲥ ⲁⲩⲡ̅ⲛ̅ⲁ̅ ⲛⲱⲛϩ ⲉⲓ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲁϥⲃⲱⲕ ⲉϩⲟⲩⲛ ⲉⲣⲟⲟⲩ ⲁⲩⲁϩⲉⲣⲁⲧⲟⲩ ⲉϫⲛⲉⲩⲟⲩⲉⲣⲏⲏⲧⲉ ⲁⲩⲛⲟϭ ⲛϩⲟⲧⲉ ϩⲉ ⲉϩⲣⲁⲓ ⲉϫⲛⲛⲉⲧⲛⲁⲩ ⲉⲣⲟⲟⲩ

12 І почули вони гучний голос із неба, що їм говорив: „Зійдіть сюди!“І на небо зійшли вони в хмарі, і вороги їхні дивились на них.

ⲓ̅ⲃ̅ⲁⲓⲥⲱⲧⲙ ⲉⲩⲛⲟϭ ⲛⲥⲙⲏ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛⲧⲡⲉ ⲉⲥϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲁⲩ ϫⲉ ⲁⲙⲏⲓⲧⲛ ⲉϩⲣⲁⲓ ⲉⲡⲉⲓⲙⲁ ⲁⲩⲱ ⲁⲩⲃⲱⲕ ⲉϩⲣⲁⲓ ⲉⲧⲡⲉ ϩⲛⲟⲩⲕⲗⲟⲟⲗⲉ ⲉⲩϭⲱϣⲧ ⲉⲣⲟⲟⲩ ⲛϭⲓⲛⲉⲩϫⲁϫⲉ

13 І тієї години зчинився страшни́й землетру́с, і десята частина міста того завали́лась... І в цім трусі загинуло сім тисяч лю́дських іме́н, а решта обго́рнена жахом була́, — і вони віддали́ славу Богу Небесному!

ⲓ̅ⲅ̅ϩⲙⲡⲉϩⲟⲟⲩ ⲇⲉ ⲉⲧⲙⲙⲁⲩ ⲁⲩⲛⲟϭ ⲛⲕⲙⲧⲟ ϣⲱⲡⲉ ⲁⲩⲱ ⲡⲟⲩⲛⲙⲏⲧ ⲛⲧⲡⲟⲗⲓⲥ ⲁϥϩⲉ ⲁⲩⲱ ⲁⲩⲙⲟⲩ ϩⲙⲡⲕⲙⲧⲟ ⲛϭⲓⲥⲁϣϥ ⲛϣⲟ ⲛⲣⲱⲙⲉ ⲁⲩⲱ ⲡⲕⲉⲥⲉⲡⲏ ⲁⲩⲣϩⲟⲧⲉ ⲁⲩϯⲉⲟⲟⲩ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲛⲧⲡⲉ

14 Друге горе минуло! Ото незабаром настане за ним третє горе!“

ⲓ̅ⲇ̅ⲁϥⲃⲱⲕ ⲛϭⲓⲡⲙⲉϩⲥⲛⲁⲩ ⲟⲩⲟⲓ ⲉⲓⲥϩⲏⲏⲧⲉ ϥⲛⲏⲩ ϩⲛⲟⲩϭⲉⲡⲏ ⲛϭⲓⲡⲙⲉϩϣⲟⲙⲛⲧ ⲛⲟⲩⲟⲓ

15 І засурмив сьо́мий ангол, — і на небі зчинились гучні голоси́, що казали: „Перейшло панува́ння над світом до Господа нашого та до Христа Його, — і Він зацарює на вічні віки́!“ (aiōn g165)

ⲓ̅ⲉ̅ⲁⲡⲙⲉϩⲥⲁϣϥ ⲛⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲥⲁⲗⲡⲓⲍⲉ ⲁⲩⲱ ⲁⲩϣⲱⲡⲉ ⲛϭⲓϩⲉⲛⲛⲟϭ ⲛⲥⲙⲏ ϩⲣⲁⲓ ϩⲛⲧⲡⲉ ⲉⲩϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲁⲧⲙⲛⲧⲉⲣⲟ ⲙⲡⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ⲣⲧⲁⲡϫ̅ⲥ̅ ⲙⲛⲡⲉϥⲭ̅ⲣ̅ⲥ̅ ⲁⲩⲱ ϥⲛⲁⲣⲣⲣⲟ ϣⲁⲉⲛⲉϩ ⲛⲉⲛⲉϩ (aiōn g165)

16 І двадцять чотири ста́рці, що на престолах своїх перед Богом сидять, попа́дали на обличчя свої, та й уклонилися Богові,

ⲓ̅ⲋ̅ⲁⲩⲱ ⲡϫⲟⲩⲧⲁϥⲧⲉ ⲙⲡⲣⲉⲥⲃⲉⲧⲉⲣⲟⲥ ⲉⲧϩⲙⲟⲟⲥ ϩⲓⲛⲉⲩⲑⲣⲟⲛⲟⲥ ⲙⲡⲙⲧⲟ ⲉⲃⲟⲗ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲁⲩⲡⲁϩⲧⲟⲩ ⲉϫⲛⲛⲉⲩϩⲟ ⲁⲩⲟⲩⲱϣⲧ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ

17 кажучи: „Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже Вседержителю, що Ти є й що Ти був, що прийняв Свою силу велику та й зацарюва́в!

ⲓ̅ⲍ̅ⲉⲩϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲧⲛⲉⲩⲭⲁⲣⲓⲥⲧⲟⲩ ⲛⲁⲕ ⲡϫ̅ⲥ̅ ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲡⲡⲁⲛⲧⲱⲕⲣⲁⲧⲱⲣ ⲡⲉⲧϣⲟⲟⲡ ⲁⲩⲱ ⲡⲉⲧⲉⲛⲉϥϣⲟⲟⲡ ϫⲉ ⲁⲕϫⲓ ⲛⲧⲉⲕⲛⲟϭ ⲛϭⲟⲙ ⲁⲩⲱ ⲁⲕⲣⲣⲣⲟ

18 А погани розлю́тилися, та гнів Твій прийшов, і час настав мертвих судити, і дати заплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, хто Йме́ння Твого боїться малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю“.

ⲓ̅ⲏ̅ⲁⲩⲛⲟⲩϭⲥ ⲛϭⲓⲛϩⲉⲑⲛⲟⲥ ⲁⲩⲱ ⲁⲥⲉⲓ ⲛϭⲓⲧⲉⲕⲟⲣⲅⲏ ⲙⲛⲡⲉⲟⲩⲟⲉⲓϣ ⲉⲕⲣⲓⲛⲉ ⲛⲛⲉⲧⲟⲛϩ ⲙⲛⲛⲉⲧⲙⲟⲟⲩⲧ ⲁⲩⲱ ϯ ⲙⲡⲃⲉⲕⲉ ⲛⲛⲉⲕϩⲙϩⲁⲗ ⲙⲛⲛⲉⲡⲣⲟⲫⲩⲧⲏⲥ ⲙⲛⲛⲉⲕⲡⲉⲧⲟⲩⲁⲁⲃ ⲁⲩⲱ ⲛⲉⲧⲣϩⲟⲧⲉ ϩⲏⲧϥ ⲙⲡⲉⲕⲣⲁⲛ ⲛⲕⲟⲩⲓ ⲙⲛⲛⲛⲟϭ ⲁⲩⲱ ⲉⲧⲁⲕⲟ ⲛⲛⲉⲛⲧⲁⲩⲧⲁⲕⲉⲡⲕⲁϩ

19 І розкрився храм Божий на небі, — і ковче́г заповіту Його в Його храмі з'явився. І зчинилися бли́скавки, і гу́ркіт, і гро́ми, і землетру́с, і великий град.

ⲓ̅ⲑ̅ⲁⲩⲱ ⲁϥⲟⲩⲱⲛ ⲛϭⲓⲡⲣⲡⲉ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛⲧⲡⲉ ⲁⲩⲱ ⲁⲥⲟⲩⲱⲛϩ ⲉⲃⲟⲗ ⲛϭⲓⲧϭⲓⲃⲟⲇⲟⲥ ⲛⲧⲇⲓⲁⲑⲩⲕⲏ ⲙⲡϫⲟⲉⲓⲥ ϩⲙⲡⲉⲣⲡⲉ ⲁⲩⲱ ⲁⲩϣⲱⲡⲉ ⲛϭⲓϩⲉⲛⲉⲃⲣⲏϭⲉ ⲙⲛϩⲉⲛⲥⲙⲏ ⲙⲛϩⲉⲛϩⲣⲟⲩⲃⲃⲁⲓ ⲙⲛϩⲉⲛⲕⲙⲧⲟ ⲙⲛⲟⲩⲛⲟϭ ⲛⲁⲗⲁⲙⲡⲉ