Псалми 95

1 Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

Laus Cantici ipsi David. Venite, exultemus Domino: iubilemus Deo salutari nostro:

2 хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

Præoccupemus faciem eius in confessione: et in psalmis iubilemus ei.

3 бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

Quoniam Deus magnus Dominus: et Rex magnus super omnes deos.

4 що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

Quia in manu eius sunt omnes fines terræ: et altitudines montium ipsius sunt.

5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

Quoniam ipsius est mare, et ipse fecit illud: et siccam manus eius formaverunt.

6 Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

Venite adoremus, et procidamus: et ploremus ante Dominum, qui fecit nos.

7 Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

Quia ipse est Dominus Deus noster: et nos populus pascuæ eius, et oves manus eius.

8 „не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

Hodie si vocem eius audieritis, nolite obdurare corda vestra;

9 коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

Sicut in irritatione secundum diem tentationis in deserto: ubi tentaverunt me patres vestri, probaverunt me, et viderunt opera mea.

10 Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

Quadraginta annis offensus fui generationi illi, et dixi: Semper hi errant corde.

11 тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“

Et isti non cognoverunt vias meas: ut iuravi in ira mea: Si introibunt in requiem meam.