Псалми 95

1 Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

Kommet, lasset uns Jehova zujubeln, lasset uns zujauchzen dem Felsen unseres Heils!

2 хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

Lasset uns ihm entgegengehen mit Lob, [O. Dank] lasset uns mit Psalmen ihm zujauchzen!

3 бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

Denn ein großer Gott [El] ist Jehova, und ein großer König über alle Götter;

4 що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

In dessen Hand die Tiefen der Erde, und dessen die Höhen der Berge sind;

5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

Dessen das Meer ist, er hat es ja gemacht; und das Trockene, seine Hände haben es gebildet.

6 Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

Kommet, lasset uns anbeten und uns niederbeugen, lasset uns niederknien vor Jehova, der uns gemacht hat!

7 Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

Denn er ist unser Gott, und wir sind das Volk seiner Weide und die Herde seiner Hand. -Heute, wenn ihr seine Stimme höret,

8 „не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

Verhärtet euer Herz nicht, wie zu Meriba, wie am Tage von Massa in der Wüste;

9 коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

Als eure Väter mich versuchten, mich prüften, und sie sahen doch mein Werk!

10 Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

Vierzig Jahre hatte ich Ekel an dem Geschlecht, und ich sprach: Ein Volk irrenden Herzens sind sie. Aber sie haben meine Wege nicht erkannt;

11 тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“

So daß ich schwur in meinem Zorn: Wenn sie in meine Ruhe eingehen werden!