Псалми 95

1 Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

Venez, réjouissons-nous au Seigneur; poussons des cris d’allégresse vers Dieu notre salut.

2 хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

Prévenons sa présence par notre louange, et dans des psaumes poussons des cris d’allégresse vers lui.

3 бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

Parce que le Seigneur est le grand Dieu, le grand roi au-dessus de tous les dieux.

4 що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

Parce que dans sa main sont tous les confins de la terre, et que les cimes des montagnes sont à lui.

5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

Parce qu’à lui est la mer et que c’est lui-même qui l’a faite, et que ses mains ont formé le continent.

6 Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

Venez, adorons, et prosternons-nous, et pleurons devant le Seigneur qui nous a faits.

7 Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

Parce que lui-même est le Seigneur notre Dieu, et que nous sommes le peuple de son pâturage, et les brebis de sa main.

8 „не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

Aujourd’hui si vous entendez sa voix, n’endurcissez pas vos cœurs,

9 коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

Comme dans l’irritation, au jour de la tentation dans le désert, où vos pères me tentèrent, m’éprouvèrent, et virent mes œuvres.

10 Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

Pendant quarante ans, j’ai été courroucé contre cette génération, et j’ai dit: Toujours ils errent de cœur.

11 тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“

Et eux, ils n’ont point connu mes voies; ainsi j’ai juré dans ma colère: S’ils entreront dans mon repos.