Псалми 95

1 Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

O come, let us sing unto the LORD: let us make a joyful noise to the rock of our salvation.

2 хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

Let us come before his presence with thanksgiving, and make a joyful noise unto him with psalms.

3 бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

For the LORD is a great God, and a great King above all gods.

4 що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

In his hand are the deep places of the earth: the strength of the hills is his also.

5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

The sea is his, and he made it: and his hands formed the dry land.

6 Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

O come, let us worship and bow down: let us kneel before the LORD our maker.

7 Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

For he is our God; and we are the people of his pasture, and the sheep of his hand. To day if all of you will hear his voice,

8 „не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

Harden not your heart, as in the provocation, and as in the day of temptation in the wilderness:

9 коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

When your fathers tempted me, proved me, and saw my work.

10 Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

Forty years long was I grieved with this generation, and said, It is a people that do go astray in their heart, and they have not known my ways:

11 тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“

Unto whom I swore in my wrath that they should not enter into my rest.