Псалми 94

1 Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —

Dieu des vengeances, ô Éternel, Dieu des vengeances, fais rayonner ta splendeur!

2 піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!

Lève-toi, juge de la terre. Châtie les orgueilleux comme ils le méritent!

3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?

Jusques à quand les méchants, ô Éternel, Jusques à quand les méchants triompheront-ils?

4 Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?

Jusques à quand se répandront-ils en discours insolents. Et se glorifieront-ils, tous les ouvriers d'iniquité?

5 Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.

Éternel, ils écrasent ton peuple. Et ils oppriment ton héritage.

6 Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т

Ils tuent la veuve et l'étranger. Et ils mettent à mort les orphelins.

7 та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.

Puis ils disent: «L'Éternel ne le voit pas; Le Dieu de Jacob n'y fait pas attention!»

8 Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?

Prenez garde, hommes stupides! Insensés, quand donc ferez-vous preuve d'intelligence?

9 Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?

Celui qui a planté l'oreille n'entendra-t-il pas? Celui qui a formé l'oeil ne verra-t-il pas?

10 Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?

Celui qui châtie les nations ne punira-t-il pas. Lui qui enseigne aux hommes la science?

11 Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!

L'Éternel connaît les pensées de l'homme: Il sait qu'elles sont vaines!

12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,

Heureux, ô Éternel, l'homme que tu instruis, Et à qui tu enseignes ta loi,

13 щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,

Pour le remplir de paix pendant les mauvais jours. Tandis que se creuse la tombe sous les pas du méchant!

14 бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,

L'Éternel ne délaissera pas son peuple, Et il n'abandonnera pas son héritage.

15 бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!

Ses jugements se montreront un jour conformes à la justice. Et tous ceux qui ont le coeur droit s'en réjouiront.

16 Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

Qui se lèvera pour moi contre les méchants? Qui prendra ma défense contre les ouvriers d'iniquité?

17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!

Si l'Éternel n'eût été mon secours. Bientôt mon âme eût habité le séjour du silence.

18 Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!

Quand je disais: «Mon pied chancelle» — Ta bonté, ô Éternel, m'a soutenu!

19 Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!

Quand mon coeur était assiégé de soucis. Tes consolations ont réjoui mon âme.

20 Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?

Comment pourrais-tu te faire le complice des juges iniques, Qui commettent des crimes au nom de la loi?

21 Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.

Ils attaquent la vie du juste, Et ils condamnent le sang innocent.

22 І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,

Mais l'Éternel est ma haute retraite; Mon Dieu est le rocher où je trouve un refuge.

23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!

Il fera retomber sur eux leur crime, Et leur perversité même consommera leur ruine. Oui, l'Éternel, notre Dieu, les fera périr.