Псалми 88
1 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
Cântico e Salmo dos filhos de Coré, para o regente, conforme “Maalate Leanote”. Instrução feita por Hemã, o Ezraíta: Ó SENHOR Deus de minha salvação, dia [e] noite clamo diante de ti.
2 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
Que minha oração chegue à tua presença; inclina os teus ouvidos ao meu clamor.
Porque minha alma está cheia de aflições, e minha vida se aproxima do Xeol. (Sheol h7585)
4 Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
Já estou contado entre os que descem à cova; tornei-me um homem sem forças.
5 Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
Abandonado entre os mortos, como os feridos de morte que jazem na sepultura, aos quais tu já não te lembra mais, e já estão cortados [para fora do poder] de tua mão.
6 Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
Puseste-me na cova mais profunda, nas trevas [e] nas profundezas.
7 На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
O teu furor pesa sobre mim, e [me] oprimiste com todas as tuas ondas. (Selá)
8 Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
Afastaste de mim os meus conhecidos, fizeste-me abominável para com eles; estou preso, e não posso sair.
9 стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
Meus olhos estão fracos por causa da opressão; clamo a ti, SENHOR, o dia todo; a ti estendo minhas mãos.
10 Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
Farás tu milagres aos mortos? Ou mortos se levantarão, e louvarão a ti? (Selá)
11 Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
Tua bondade será contada na sepultura? Tua fidelidade na perdição?
12 Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
Serão conhecidas tuas maravilhas nas trevas? E tua justiça na terra do esquecimento?
13 Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
Porém eu, SENHOR, clamo a ti; e minha oração vem ao teu encontro de madrugada.
14 Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
Por que tu, SENHOR, rejeitas minha alma, e escondes tua face de mim?
15 Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
Tenho sido afligido e estou perto da morte desde a minha juventude; tenho sofrido teus temores, e estou desesperado.
16 Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
Os ardores de tua ira têm passado por mim; teus terrores me destroem.
17 вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
Rodeiam-me como águas o dia todo; cercam-me juntos.
18 друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
Afastaste de mim meu amigo e meu companheiro; meus conhecidos [estão em] trevas.
