Псалми 88
1 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
A Song, a Psalm of the sons of Korah; for the Leader; upon Mahalath Leannoth. Maschil of Heman the Ezrahite. O LORD, God of my salvation, what time I cry in the night before Thee,
2 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
Let my prayer come before Thee, incline Thine ear unto my cry.
For my soul is sated with troubles, and my life draweth nigh unto the grave. (Sheol h7585)
4 Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
I am counted with them that go down into the pit; I am become as a man that hath no help;
5 Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
Set apart among the dead, like the slain that lie in the grave, whom Thou rememberest no more; and they are cut off from Thy hand.
6 Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
Thou hast laid me in the nethermost pit, in dark places, in the deeps.
7 На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
Thy wrath lieth hard upon me, and all Thy waves Thou pressest down. (Selah)
8 Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
Thou hast put mine acquaintance far from me; Thou hast made me an abomination unto them; I am shut up, and I cannot come forth.
9 стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
Mine eye languisheth by reason of affliction; I have called upon Thee, O LORD, every day, I have spread forth my hands unto Thee.
10 Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
Wilt Thou work wonders for the dead? Or shall the shades arise and give Thee thanks? (Selah)
11 Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
Shall Thy mercy be declared in the grave? or Thy faithfulness in destruction?
12 Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
Shall Thy wonders be known in the dark? and Thy righteousness in the land of forgetfulness?
13 Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
But as for me, unto Thee, O LORD, do I cry, and in the morning doth my prayer come to meet Thee.
14 Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
LORD, why castest Thou off my soul? Why hidest Thou Thy face from me?
15 Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
I am afflicted and at the point of death from my youth up; I have borne Thy terrors, I am distracted.
16 Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
Thy fierce wrath is gone over me; Thy terrors have cut me off.
17 вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
They came round about me like water all the day; they compassed me about together.
18 друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
Friend and companion hast Thou put far from me, and mine acquaintance into darkness.
