Псалми 88
1 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
A Song. A Psalm. Of the sons of Korah. To the chief music-maker; put to Mahalath Leannoth. Maschil. Of Heman the Ezrahite. O Lord, God of my salvation, I have been crying to you for help by day and by night:
2 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
Let my prayer come before you; give ear to my cry:
For my soul is full of evils, and my life has come near to the underworld. (Sheol h7585)
4 Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
I am numbered among those who go down into the earth; I have become like a man for whom there is no help:
5 Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
My soul is among the dead, like those in the underworld, to whom you give no more thought; for they are cut off from your care.
6 Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
You have put me in the lowest deep, even in dark places.
7 На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
The weight of your wrath is crushing me, all your waves have overcome me. (Selah)
8 Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
You have sent my friends far away from me; you have made me a disgusting thing in their eyes: I am shut up, and not able to come out.
9 стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
My eyes are wasting away because of my trouble: Lord, my cry has gone up to you every day, my hands are stretched out to you.
10 Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
Will you do works of wonder for the dead? will the shades come back to give you praise? (Selah)
11 Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
Will the story of your mercy be given in the house of the dead? will news of your faith come to the place of destruction?
12 Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
May there be knowledge of your wonders in the dark? or of your righteousness where memory is dead?
13 Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
But to you did I send up my cry, O Lord; in the morning my prayer came before you.
14 Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
Lord, why have you sent away my soul? why is your face covered from me?
15 Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
I have been troubled and in fear of death from the time when I was young; your wrath is hard on me, and I have no strength.
16 Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
The heat of your wrath has gone over me; I am broken by your cruel punishments.
17 вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
They are round me all the day like water; they have made a circle about me.
18 друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
You have sent my friends and lovers far from me; I am gone from the memory of those who are dear to me.
