Псалми 81
1 Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
Przewodnikowi chóru, na Gittyt. Asafa. Radośnie śpiewajcie Bogu, naszej mocy; [radośnie] wykrzykujcie Bogu Jakuba.
2 заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
Weźcie psalm, przynieście bęben, wdzięczną harfę i cytrę.
3 засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
Zadmijcie w trąbę w czas nowiu, w czasie wyznaczonym, w dniu naszego uroczystego święta.
4 бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
Jest bowiem taki nakaz w Izraelu, prawo Boga Jakuba.
5 На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
Ustanowił to świadectwem dla Józefa, kiedy wyszedł przeciw ziemi Egiptu, gdzie słyszałem język, którego nie zrozumiałem.
6 „Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
Uwolniłem od brzemienia jego barki, a jego ręce od [dźwigania] kotłów.
7 Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
Wzywałeś mnie w ucisku i wybawiłem cię; odpowiedziałem ci w skrytości gromu, doświadczyłem cię u wód Meriba. (Sela)
8 Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
Słuchaj, mój ludu, a oświadczę ci; Izraelu, jeśli będziesz mnie słuchał;
9 нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
Nie będziesz miał cudzego boga ani nie oddasz pokłonu obcemu bogu;
10 Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
Ja, PAN, [jestem] twoim Bogiem, który cię wyprowadził z ziemi Egiptu; otwórz usta, a ja je napełnię.
11 Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
Lecz mój lud nie usłuchał mego głosu, a Izrael nie chciał mnie.
12 і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
Zostawiłem ich więc żądzom ich serca i postępowali według swoich zamysłów.
13 Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
O, gdyby mój lud mnie posłuchał, a Izrael chodził moimi drogami!
14 ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
W krótkim czasie poniżyłbym ich nieprzyjaciół i zwróciłbym rękę przeciw ich wrogom.
15 Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
Nienawidzący PANA, choć obłudnie, musieliby mu się poddać, a ich czas trwałby wiecznie.
16 і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
I karmiłbym ich wyborną pszenicą, a nasyciłbym cię miodem ze skały.
