Псалми 79

1 Псалом Аса́фів.

A psalm of Asaph. God, foreign nations have come into your inheritance; they have defiled your holy temple; they have turned Jerusalem into a heap of ruins.

2 Рабів Твоїх трупи вони віддали́ на пожи́ву для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних — звіри́ні земні́й.

They have given the dead bodies of your servants as food to the birds of the skies, the bodies of your faithful people to the beasts of the earth.

3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в око́лицях Єрусалиму, — і не було́ погреба́льників!

They have shed their blood like water around Jerusalem, and there was none to bury them.

4 Ми стали за га́ньбу для наших сусідів, за нару́гу та по́сміх для наших око́лиць.

We have become a reproach for our neighbors, mocking and derision to those who are around us.

5 Аж до́ки, о Господи, гні́ватись будеш наза́вжди, доки буде пала́ти Твій гнів, як огонь?

How long, Yahweh? Will you stay angry forever? How long will your jealous anger burn like fire?

6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на ца́рства, що Йме́ння Твого не кличуть,

Pour out your wrath on the nations that do not know you and on the kingdoms that do not call upon your name.

7 бо вони з'їли Якова, а мешка́ння його опусто́шили!

For they have devoured Jacob and destroyed his villages.

8 Не пам'ята́й гріхів пре́дківських нам, — нехай попере́дить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зо́всім осла́бли!

Do not hold the sins of our forefathers against us; may your merciful actions come to us, for we are very low.

9 Поможи нам, Боже нашого спасі́ння, ради слави Йме́ння Твого, і збережи́ нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого́!

Help us, God of our salvation, for the sake of the glory of your name; save us and forgive our sins for your name's sake.

10 Чого будуть казати пога́ни: „Де їхній Бог?“Нехай в наших оча́х між наро́дами стане відо́мою помста за проли́ту кров Твоїх рабів,

Why should the nations say, “Where is their God?” May the blood of your servants that was shed be avenged on the nations before our eyes.

11 нехай перед лице Твоє ді́йде стогін в'я́зня! За великістю сили раме́на Твого збережи на смерть прироко́ваних!

May the groans of the prisoners come before you; with the greatness of your power keep the children of death alive.

12 А нашим сусідам верни семикра́тно на лоно їхнє їхню нару́гу, якою Тебе зневажа́ли, о Господи!

Pay back into the laps of our neighboring countries seven times as much as the insults with which they have insulted you, Lord.

13 А ми, Твій наро́д і отара Твого пасови́ська, будем дя́кувати Тобі вічно, будем оповіда́ти про славу Твою з роду в рід!

So we your people and sheep of your pasture will give you thanks forever. We will tell your praises to all generations.