Псалми 78

1 Пісня навча́льна Асафова.

Maskil mar Asaf. Chiknauru itu, yaye un joga, winjuru weche mawuok e dhoga.

2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!

Abiro yawo dhoga mondo awuo gi ngeche, ee, abiro hulo gik mopondo ma wuoyo kuom gik mane otimore chon gi lala.

3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —

Gik ma wasewinjo kendo ma wangʼeyo, mane wuonewa onyisowa.

4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!

Ok wabi pandogi ne nyithindgi; to wabiro hulogi ne tiengʼ mabiro timbe mipako mag Jehova Nyasaye, gi tekone kod gik miwuoro mosetimo.

5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,

Ne ogolo chike ne joka Jakobo kendo noguro chik e piny Israel, chike mane omiyo kwerewa mondo opuonj nyithindgi,

6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.

mondo tiengʼ mabiro ongʼegi, koda ka nyithindo mapok onywol, kendo gin bende ginyis nyithindgi.

7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.

Eka mondo mi giket genogi kuom Nyasaye kendo kik wigi wil gi gik mosetimo, to mondo girit chikene.

8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.

Ne ok ginyal chalo gi kweregi; mane tiengʼ ma tokgi tek kendo ma jongʼanyo, ma chunjegi ne ok ochiwore ne Nyasaye kendo ne ok luwe gi adiera.

9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:

Kata ka jo-Efraim nomanore gi gige lweny, to negiringo lweny.

10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,

Ne ok girito singruok mar Nyasaye kendo ne gidagi dak ka giluwo chik Nyasaye.

11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.

Wigi nowil gi gik mane osetimo, ranyisi mane osenyisogi.

12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:

Ne otimo honni ka wuonegi neno e gwengʼ mar Zoan, e piny Misri.

13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;

Ne omiyo nam opogore diere ariyo mi nomiyo gikadho kendo nomiyo pi ochungʼ molingʼ thi ka ohinga.

14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;

Ne otayogi kod bor polo godiechiengʼ kendo giler moa e mach otieno duto.

15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.

Ne otucho lwanda e thim kendo nomiyogi pi mogundho ka nembe;

16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.

bende nomiyo aore obubni kawuok e lwanda kama obarore mi pi nomol piny mana ka aora.

17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,

To eka pod negidhi mana nyime ka gitimo richo e nyime ka gingʼanyo e thim ne Nyasaye Man Malo Moloyo.

18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.

Ne gitemo Nyasaye ka gingʼeyo, kuom kete mondo omigi chiemo mane gigombo.

19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“

Ne giwuoyo marach kuom Nyasaye kagiwacho ni, “Nyasaye bende nyalo chano mesa e nyimwa e thim ka?

20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“

Kane ogoyo lwanda to pi nothinyore oko kendo aore nochako mol mogundho. To chiemo bende domiwa adier? Ringʼo bende onyalo kelo mi opog ne joge adier?”

21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,

Kane Jehova Nyasaye owinjo gi ite, iye nowangʼ ahinya, mi mach mare notuk kuom joka Jakobo, kendo mirimbe mager nobiro kuom jo-Israel,

22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.

nimar ne ok giyie kuom Nyasaye kata geno kuom resruok mare.

23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,

To eka pod nogolo chik ne kor polo malo kendo noyawo dhoudi mag polo;

24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:

ne oolo mana piny ka koth mondo ji ocham, adier, nomiyogi chiemb polo.

25 Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!

Ji nochamo makati mar malaike, kendo nooronegi kit chiemo duto mane ginyalo chamo.

26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —

Ne ogonyo yamb ugwe moa e polo, kendo nogolo yamb milambo gi tekone.

27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,

Nolwaro ringʼo piny kuomgi ka buru, adier, winy mafuyo nolwar kuomgi ka kwoyo manie dho nam.

28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.

Nomiyo winyogo olwar piny nyaka ei kambi mine gilworo hembegi duto koni gi koni.

29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!

Negichiemo mi chiemo otamogi tieko, nimar nomiyogi gima ne chunygi gombo.

30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,

To kane pok gitieko chiembgi mar gombono, chutho, ka chiemo ne pod opongʼo dhogi,

31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.

mirima mager mar Nyasaye nogore kuomgi, mi nomiyo jogi maroteke otho, kendo nopielo yawuot Israel ma pod tindo piny.

32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,

To kata obedo ni magi duto nosetimore, pod negidhi mana nyime gitimo richo; pod ne ok giyie kuome, kata obedo ni ne osetimo ranyisi mathoth e diergi.

33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.

Omiyo nomiyo ngimagi orumo kaonge ber kendo higni mag-gi nopongʼ gi masiche mabwogo ji.

34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,

E kinde moro amora mane Nyasaye okumogie, to ne gimanye mine gilokore ka gidware gi siso.

35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.

Negiparo ni Nyasaye ema ne en lwanda margi, kendo ni Nyasaye Man Malo Moloyo ema ne en Jawargi.

36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,

To kata kamano ne gichare achara gi dhogi, ka giwuonde gi lewgi.

37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.

Nimar chunygi ne ok omoko kuome, kendo ne ok gilu singruokne kuom adier.

38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,

To en, kaka en ngʼama kecho ji, noweyonegi kethogi, kendo ne ok otiekogi. Kinde ka kinde nogengʼo mirimbe kendo ne ok otoyo mirimbe duto kuomgi.

39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!

Noparo kaka ne gin mana dhano adhana machalo yamo makalo kendo ok chak duogi.

40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!

Mano kaka ne gingʼanyone e thim nyadi mangʼeny kendo negimiye chuny lit e piny motwo!

41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —

Ne gitemo Nyasaye kinde mangʼeny, kendo negimiyo Jal Maler mar Israel osin.

42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,

Ne ok giparo tekone, kendo ne ok giparo odiechiengʼ mane owarogi e lwet jasigu,

43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,

odiechiengʼ mane onyiso e lela honni mage e piny Misri kane otimo ranyisino e gwengʼ mar Zoan.

44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.

Noloko aoregi remo mi koro ne ok ginyal modho pi moa e aoregi.

45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.

Ne ooro bonyo mag lwangʼni mane omwonyogi, gi ogwende mane oketho pinygi.

46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.

Ne ochiwo chambgi ne ongogo, chambgi mosechiek ne bonyo.

47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.

Ne oketho olembegi mag mzabibu gi pe, kod yiendegi mag ngʼowu gi yamo mangʼich.

48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.

Ne ochiwo jambgi ne pe, kendo nomiyo dhogegi polo ogoyo.

49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.

Ne oolo kuomgi mirimbe maliet, kokecho kendo iye owangʼ kendo oger; oganda malaike ma jonek.

50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.

Ne olosone mirimbe yo maluwo, kendo ne ok okechogi e tho, to ne ojwangʼogi, mondo tho otiekgi.

51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.

Ne onego kach jo-Misri duto, mana olemo mokwongo chiek mag dhano e hembe mag Ham.

52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.

To joge to nogolo oko mana ka kweth, kendo notelonegi ka rombe koyoro kodgi thim.

53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.

Ne otayogi maber omiyo ne gionge gi luoro, to wasikgi to ne nam omwonyo.

54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.

Kamano e kaka ne okelogi nyaka e tongʼ mar pinje maler, nyaka ne gitundo e piny motimo gode, ma lwete ma korachwich nosekawo.

55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.

Ne oriembo ogendini e nyimgi kendo nomiyogi lopgi kaka girkeni margi, mi nomiyo dhout Israel odak e miechgi giwegi.

56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,

To kata kamano ne gitemo Nyasaye, mine gingʼanyone Nyasaye Man Malo Moloyo; ka gidagi rito chikene.

57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.

Mana kaka wuonegi ne ok giwinje kendo ne ok gin jo-adiera kendo ne gichalo atungʼ mobam ma ok nyal gen.

58 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.

Ne giwangʼo iye gi kuondegi motingʼore malo, kendo ne gichiewo nyiego mare gi nyisechegi mane giloso.

59 Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,

Kane Nyasaye owinjogi, iye nowangʼ ahinya, kendo nokwedo jo-Israel chuth.

60 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

Ne ojwangʼo Hemb Romo mane ni Shilo, mane en hema mane oguro owuon e dier ji.

61 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.

Nooro Sandug Muma e twech, mi duongʼne maler nodhi e lwet wasigu.

62 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:

Nochiwo joge ne ligangla, kendo nokecho ahinya gi girkeni mare.

63 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,

Mach notieko yawuotgi matindo, kendo nyigi ne ok owernegi wende kisera;

64 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.

jodologi ne onegi, kendo mondegi ne ywak otamo.

65 Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,

Eka Ruoth Nyasaye nochiew ka gima oa e nindo, mana kaka ngʼato chiewo, bangʼ madho divai mangʼeny.

66 і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!

Ne oriembo wasike gi goch, kendo nomiyo giyudo wichkuot mosiko.

67 Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,

Ne odagi hembe mag Josef, bende ne ok oyiero dhood joka Efraim,

68 а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!

to dhood joka Juda ema ne oyiero, ee, noyiero mana Got Sayun, mane ohero.

69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.

Ne ogero kare maler mar lemo, ka gode maboyo, kendo mana ka piny mane oguro nyaka chiengʼ.

70 І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,

Ne oyiero Daudi jatichne, kendo nogole e abich rombe;

71 від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —

nogole e tij rito rombe mokele mondo okwa joge ma nyikwa Jakobo, mondo okwa Israel girkeni mare.

72 і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!

Kuom mano Daudi nokwayogi gi chuny makare kendo notelonegi, gi lwedo mongʼith.