Псалми 78

1 Пісня навча́льна Асафова.

Asaph ih maskil. Aw kai ih kaminawk, kang patuk ih kaalok ah naa to patueng oh loe, ka pakha hoi tacawt loknawk hae tahngai oh.

2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!

Patahhaih hoiah pakha to ka paongh moe, canghnii ah thuih ih kathuk loknawk to kang thuih o han,

3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —

to loknawk loe aicae ampanawk mah aicae khaeah thuih o boeh, aicae mah a thaih o moe, a panoek o boeh.

4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!

Nihcae ih caanawk khaeah kang phat pae o mak ai; Angraeng saphawhaih, a thacakhaih, a sak ih dawnrai hmuennawk loe, angzo han koi adung kaminawk khaeah amtuengsak tih.

5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,

Jakob acaeng hanah lok a paek, Israel caanawk khaeah kaalok to a caksak, anih mah aicae ampanawk khaeah, na caanawk han patuk o patoeng ah:

6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.

angzo han koi nawktanawk hoi tapen han koi nawktanawk mah doeh panoek o moe, a caanawk khaeah thuih pae o patoeng hanah,

7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.

Sithaw to oep o moe, Sithaw mah sak ih hmuennawk to pahnet ai ah, a paek ih loknawk to pazui o hanah, lokthui pae ah:

8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.

nihcae loe palung thah o moe, laisaep o thaih, poek toeng ai kami, Sithaw oephaih muithla tawn ai, ampanawk baktiah om o ai.

9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:

Ephraim caanawk loe kalii avak o moe, misa to tuk o, toe hnukbangah amlaem o let.

10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,

Nihcae loe Sithaw lokmaihaih to pakuem o ai, anih mah paek ih kaalok to pazui han koeh o ai.

11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.

Nihcae loe anih mah sak ih toknawk hoi nihcae khaeah amtuengsak ih dawnrai hmuennawk to pahnet o.

12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:

Izip prae, Zoan ah ampanawk hmaa ah anih mah dawnrai hmuennawk to sak pae.

13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;

Anih mah tuipui to pakhoih moe, tui to angkatsak; tuinawk to tapang baktiah angdoetsak.

14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;

Khodai ah tamai hoiah a zaeh, khoving ah aqum puek hmaithaw hoiah a hoih.

15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.

Praezaek ah lungsongnawk to boh moe, tuipui baktiah pop parai tui to nihcae hanah a paek.

16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.

Thlung thung hoiah tui to tacawtsak moe, tuinawk to vapui baktiah a longsak.

17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,

Toe nihcae loe anih nuiah zaehaih to sak o aep, Kasang koek to praezaek ah laisaep o thuih vop.

18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.

Angmacae zok kamthlam dipsak han ih khue ni Sithaw to tanoek o.

19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“

Ue, nihcae loe Sithaw aekhaih lok to thuih o; praezaek ah Sithaw mah caboi na baih pae tang tih maw? tiah a thuih o.

20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“

Khenah, thlung a boh naah, tui to tacawt moe, pop parai vacong tui ah longh; takaw doeh na paek thai tih maw? Angmah ih kaminawk hanah moi doeh paek thai tih maw? tiah a thuih o.

21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,

Angraeng mah to lok to thaih naah, palungphui; Jakob acaengnawk to hmai mah kangh moe, Israel caanawk nuiah palungphuihaih to phak,

22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.

tipongah tih nahaeloe nihcae loe Sithaw tang o ai, anih ih pahlonghaih ah doeh oephaih to tawn o ai.

23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,

Toe anih mah ranui ih tamai to lokpaek moe, van thoknawk to amongh,

24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:

caak hanah nihcae nuiah manna kho to angzoh pae; nihcae hanah van takaw to a paek.

25 Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!

Kaminawk loe vankaminawk ih buh to caak o; nihcae zok amhah hanah caaknaek to a paek.

26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —

Ni angyae bang ih takhi to van ah a songsak moe, a thacakhaih hoiah aloih bang ih takhi to a songsak.

27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,

Maiphu baktiah moi to kho ah angzohsak, tuipui taeng ih savuet baktiah tavaanawk to azawksak.

28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.

A sak o ih im salak hoi nihcae ataihaih ahmuen taengah a kraksak.

29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!

Nihcae koeh ih baktiah anih mah paek pongah, nihcae loe caak o moe, zok amhah o.

30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,

A koeh o ih buhcaakhaih to angkhoe o ai vop, buh a caak o li naah,

31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.

Sithaw palungphuihaih to nihcae nuiah phak, nihcae thungah kathawk koek kami to anih mah hum pae ving; a qoih o ih Israel thendoengnawk to dueksak.

32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,

Hae baktih hmuennawk boih a tongh o, toe anih mah sak ih dawnrai hmuennawk to tang o ai, zaehaih to a sak o toeng toeng vop.

33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.

To pongah nihcae ih ani to azom pui ah laemsak moe, saningnawk to raihaih hoiah boengsak.

34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,

Sithaw mah nihcae to hum naah, kalah kaminawk loe amlaem o let moe, Sithaw to palung tang hoiah pakrong o.

35 і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.

Sithaw loe angmacae ih lungsong, Kasang koek loe angmacae pahlongkung ah oh, tiah nihcae mah panoek o.

36 І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,

Toe pakha hoiah ni anih to pakoeh o, anih khaeah palai hoi amsawnlok to a thuih o.

37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.

Anih khaeah poek toenghaih tawn o ai, a sak o ih lokkamhaih nuiah doeh oephaih tawn o ai.

38 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,

Toe anih loe tahmenhaih hoiah koi pongah, nihcae zaehaih to tahmen pae, nihcae to amrosak ai: ue, pop parai palungphuihaih to anih mah pauep, palung a phuihaih to amtuengsak ai.

39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!

Sithaw mah nihcae loe taksa ah ni oh o, kalaem tangcae amlaem let thai ai takhi ah ni oh o, tiah panoek.

40 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!

Anih to praezaek ah vai nazetto maw laisaep o thuih moe, taw ah nazetto maw palungset o sak?

41 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —

Ue, nihcae loe hnukbangah amlaem o moe, Sithaw to tanoek o, Israel Ciimcai Kami to palungphui o sak.

42 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,

Anih thacakhaih to nihcae mah panoek o ai, anih mah misa ban thung hoi pahlonghaih to panoek o ai.

43 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,

Izip prae ah sak ih angmathaih, Zoan ah sak ih dawnrai hmuennawk;

44 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.

nihcae mah tui naek o thaih han ai ah, vapuinawk hoi vacongnawk to athii ah angcoengsak.

45 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.

Nihcae kaek hanah taksaenawk to prawt pae moe, nihcae amrosak hanah ukongnawk to patoeh.

46 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.

Nihcae ih thingthai qumponawk loe langkawk hanah paek moe, nihcae ih hmuennawk doeh pakhu hanah a paek.

47 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.

Nihcae ih misurkungnawk to qaetui hoiah dueksak moe, thaiduetkungnawk doeh dantui hoiah dueksak.

48 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.

Sithaw mah nihcae ih maitawnawk to qaetui hanah paek moe, tuunawk doeh hmai hanah paek pae.

49 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.

Anih palungphuihaih tha hoiah nihcae khaeah kasae vankaminawk to patoeh moe, palungbethaih, palung hmai amngaehhaih hoi raihaihnawk to ohsak.

50 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.

Palungphuihaih loklam to a sak; nihcae ih pakhra paduek hanah paawt ai, nihcae hinghaih to nathaih kasae khaeah a paek.

51 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.

Izip prae ah calunawk boih, Ham ih kahni imthung ah kaom thacak tangsuekhaih calu koek to paduek pae boih.

52 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.

Toe angmah ih kaminawk loe tuu baktiah a huih moe, tuunawk baktiah praezaek ah a caeh haih.

53 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.

Misa ban thung hoi loih hanah anih mah zaeh pongah, nihcae loe zii o ai; toe nihcae ih misanawk loe tuipui mah khuk khoep.

54 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.

Nihcae to kaciim ahmuen angzithaih ramri khoek to, a bantang ban hoiah lak ih mae karoek to a caeh haih.

55 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.

Nihcae hmaa ah Sithaw panoek ai kaminawk to a haek pae, qawk ah toep ih long to tah o moe, amzet o, Israel caanawk loe imsak o moe, to ah oh o.

56 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,

Toe nihcae mah Kasang koek Sithaw to tanoek o moe, laisaep o thuih, a thuih ih lok to tahngai o ai.

57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.

Nihcae loe ampanawk baktiah oep om o ai, hnukbangah angnawn o; oepthok ai palaa baktiah lam amkhraeng o.

58 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.

Nihcae mah kasang ahmuennawk hoiah anih to palungphui o sak moe, sakcop ih krangnawk hoiah uthaih palung to tacawt o sak.

59 Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,

Sithaw mah thaih naah, palungphui moe, Israel caanawk to paroeai panuet,

60 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

kaminawk salakah kaom, Shiloh ih kahni im doeh a caeh taak,

61 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.

a thacakhaih to tamna ah caehsak moe, a lensawkhaih to misa banah a paek.

62 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:

Angmah ih kaminawk to sumsen hoi hum hanah a paek; a toep han ih qawk nuiah kating ai palungphui.

63 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,

Nihcae ih thendoengnawk to hmai mah kangh pae; nihcae ih tanglanawk doeh sava sah o ai.

64 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.

Angmacae ih qaimanawk doeh sumsen hoiah duek o; lamhmainawk doeh qah o ai boeh.

65 Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,

To naah Angraeng loe iih kangthawk baktih, misurtui pongah kahang thacak kami baktiah angthawk.

66 і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!

Angmah ih misanawk to a tuk moe, dungzan khoek to azatsak.

67 Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,

Joseph ih kahni im to a maak pae, Ephraim acaeng doeh qoi ai,

68 а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!

toe Judah acaeng, angmah palung ih, Zion mae to anih mah qoih.

69 І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.

Angmah ih hmuenciim to hmuen sang baktiah a sak moe, dungzan khoek to caksak ih long baktih a ohsak.

70 І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,

A tamna David to qoih, tuu imthung hoiah anih to a lak;

71 від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —

angmah ih kami Jakob acaeng hoi angmah ih qawk ah kaom Israel acaeng to khetzawn hanah, caa kaom tuu amnonawk toephaih thung hoiah ni anih to qoih.

72 і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!

To pongah toenghaih palungthin hoiah nihcae to a khetzawn moe, palunghahaih ban hoiah nihcae to a hoih.