Псалми 73

1 Псалом Аса́фів.

מזמור לאסף אך טוב לישראל אלהים-- לברי לבב

2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,

ואני--כמעט נטוי (נטיו) רגלי כאין שפכה (שפכו) אשרי

3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —

כי-קנאתי בהוללים שלום רשעים אראה

4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

כי אין חרצבות למותם ובריא אולם

5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.

בעמל אנוש אינמו ועם-אדם לא ינגעו

6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,

לכן ענקתמו גאוה יעטף-שית חמס למו

7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,

יצא מחלב עינמו עברו משכיות לבב

8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:

ימיקו וידברו ברע עשק ממרום ידברו

9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!

שתו בשמים פיהם ולשונם תהלך בארץ

10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду

לכן ישיב (ישוב) עמו הלם ומי מלא ימצו למו

11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,

ואמרו איכה ידע-אל ויש דעה בעליון

12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“

הנה-אלה רשעים ושלוי עולם השגו-חיל

13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,

אך-ריק זכיתי לבבי וארחץ בנקיון כפי

14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.

ואהי נגוע כל-היום ותוכחתי לבקרים

15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.

אם-אמרתי אספרה כמו הנה דור בניך בגדתי

16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,

ואחשבה לדעת זאת עמל היא (הוא) בעיני

17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:

עד-אבוא אל-מקדשי-אל אבינה לאחריתם

18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!

אך בחלקות תשית למו הפלתם למשואות

19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!

איך היו לשמה כרגע ספו תמו מן-בלהות

20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!

כחלום מהקיץ-- אדני בעיר צלמם תבזה

21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,

כי יתחמץ לבבי וכליותי אשתונן

22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!

ואני-בער ולא אדע בהמות הייתי עמך

23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,

ואני תמיד עמך אחזת ביד-ימיני

24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!

בעצתך תנחני ואחר כבוד תקחני

25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!

מי-לי בשמים ועמך לא-חפצתי בארץ

26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,

כלה שארי ולבבי צור-לבבי וחלקי--אלהים לעולם

27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!

כי-הנה רחקיך יאבדו הצמתה כל-זונה ממך

28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!

ואני קרבת אלהים-- לי-טוב שתי באדני יהוה מחסי לספר כל-מלאכותיך