Псалми 62

1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Давидів. Тільки від Бога чекай у мовча́нні, о душе́ моя, від Нього спасі́ння моє!

Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Давидів. Лише в Бозі спокій моєї душі, від Нього моє спасіння.

2 Тільки Він моя ске́ля й спасі́ння моє, Він тверди́ня моя, — тому́ не захита́юся дуже!

Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся дуже.

3 Доки бу́дете ви напада́ти на люди́ну? Усі хочете ви розтрощи́ти її, немов мур той похи́лений, мов би парка́н той валю́щий!

Доки ви будете нападати на людину, усі разом добивати її, як похилену стіну, немов розхитану огорожу?

4 Вони́ тільки й ду́мають, я́к би зіпхнути її з висоти, вони полюбили непра́вду: благословляють своїми уста́ми, в своєму ж нутрі́ проклинають! (Се́ла)

Радяться лише про те, щоб скинути її з високого місця, задоволення знаходять у брехні. Устами своїми благословляють, а в серці проклинають. (Села)

5 Тільки від Бога чекай у мовча́нні, о душе́ моя, бо від Нього надія моя!

Лише в Бозі заспокоюйся, душе моя; бо [лише] на Нього надія моя.

6 Тільки Він моя скеля й спасі́ння моє, Він тверди́ня моя, — тому́ не захитаюсь!

Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся.

7 У Бозі спасі́ння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристано́вище в Бозі!

У Бозі спасіння моє і слава моя; Він – могутня скеля моя, пристановище моє в Бозі.

8 Мій наро́де, — кожного ча́су наді́йтесь на Нього, серце своє перед Ним вилива́йте, Бог для нас — пристано́вище! (Се́ла)

Народе, покладайся на Нього повсякчас, серця ваші виливайте перед Ним; Бог – пристановище наше. (Села)

9 Справді, лю́дські сини́ — як та па́ра, сини́ й вищих му́жів — обма́на: як узяти на вагу́ — вони легші від пари всі ра́зом!

Сини людські – лише марнота, сини мужів – омана; якщо покласти їх на ваги, усі разом вони легші від пари.

10 Не наді́йтесь на у́тиск, і не пишайтесь грабу́нком; як багатство росте, — не приклада́йте свого серця до нього!

Не покладайтеся на гноблення [інших] і не хизуйтеся грабунком. Коли сила зростає, не прикладайте до неї серця.

11 Один раз Бог сказав, а двічі я чув, — що сила — у Бога!

Один раз Бог промовив, двічі я почув це: у Бога могутність,

12 І в Тебе, о Господи, милість, бо відпла́чуєш кожному згідно з діла́ми його!

у Тебе, Володарю, милість. Адже Ти віддячуєш кожному за його вчинки.