Псалми 55

1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!

Przewodnikowi chóru, na Neginot. Pieśń pouczająca Dawida. Boże, nakłoń ucha ku mojej modlitwie i nie ukrywaj się przed moją prośbą.

2 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —

Posłuchaj uważnie i wysłuchaj mnie; uskarżam się w swej modlitwie i jęczę;

3 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.

Z powodu głosu wroga, z powodu ucisku niegodziwego; zwalają na mnie nieprawość i w gniewie sprzeciwiają mi się.

4 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,

Moje serce boleje we mnie i dopadł mnie strach przed śmiercią.

5 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.

Przyszły na mnie bojaźń i drżenie i przejęła mnie trwoga.

6 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“

I powiedziałem: O, gdybym miał skrzydła jak gołębica, uleciałbym i odpoczął.

7 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)

Oto bym uleciał daleko i zamieszkał na pustyni. (Sela)

8 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.

Pospieszyłbym, aby ujść [przed] wichrem i nawałnicą.

9 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —

Zniszcz, Panie, rozdziel ich język, bo widzę przemoc i niezgodę w mieście.

10 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,

Dniem i nocą krążą wokoło po jego murach, a wewnątrz niego zło i ucisk.

11 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,

Wewnątrz niego [jest] niegodziwość, a z jego ulic nie znika oszustwo i podstęp.

12 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —

Bo [to] nie wróg mnie lżył, co mógłbym znieść; nie powstał przeciwko mnie ten, który mnie nienawidził – [wtedy] ukryłbym się przed nim;

13 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,

Ale ty, człowiek równy mi, mój wódz i przyjaciel.

14 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.

Mile naradzaliśmy się ze sobą i razem chodziliśmy do domu Bożego.

15 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)

Niech śmierć ich zaskoczy, niech żywcem zstąpią do piekła, bo w ich domach i wśród nich [mieszka] zło. (Sheol h7585)

16 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:

Ja zaś do Boga zawołam i PAN mnie wybawi.

17 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!

Wieczorem, rano i w południe będę się modlić i głośno wołać, a on wysłucha mego głosu.

18 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!

Odkupił moją duszę, abym miał spokój od walki, jaką ze mną toczyli, bo wielu ich było przy mnie.

19 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —

Bóg wysłucha i będzie ich trapić ten, który trwa od wieków. (Sela) [Bo] nie poprawiają się i nie boją się Boga.

20 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,

Podniósł rękę na tych, którzy utrzymywali z nim pokój; złamał swoje przymierze.

21 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!

Gładsze niż masło były [słowa] jego ust, lecz wrogość [miał] w sercu; miększe niż oliwa jego słowa, ale były jak obnażone miecze.

22 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!

Przerzuć swój ciężar na PANA, a on cię podtrzyma; nie dopuści nigdy, by miał się zachwiać sprawiedliwy.

23 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!

Ale ty, Boże, wtrącisz ich w dół zatracenia; ludzie krwawi i podstępni nie dożyją połowy swoich dni; ja zaś zaufam tobie.