Псалми 51

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів, коли до нього прийшов пророк Ната́н, як Давид увійшов був до Вірсаві́ї Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загла́дь беззако́ння мої!

Načelniku godbe, psalm Davidov, Ko je prišel k njemu Natan prerok, potem ko se je bil sešèl z Betsebo. Milosten mi bodi, o Bog, po dobroti svoji; po obilosti svojega usmiljenja izbriši pregrehe moje.

2 Обмий мене зо́всім з мого беззако́ння, й очи́сти мене від мого гріха́,

Dobro me operi krivice moje, in greha mojega očisti me.

3 бо свої беззако́ння я знаю, а мій гріх передо мною пості́йно.

Ker pregrehe svoje jaz spoznavam, in greh moj biva mi vedno pred očmi.

4 Тобі, одно́му Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лука́ве вчинив, тому́ справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездога́нний у су́ді Своїм.

Tebi, tebi samemu sem grešil, in storil kar se zlo vidi v tvojih očeh; da se opravičiš v govorih svojih; čist si, kader ti sodiš.

5 Отож я в беззако́нні наро́джений, і в гріху́ зачала́ мене мати моя.

Glej, v krivici sem storjen in v grehu me je spočela mati moja.

6 Ото, полюбив єси правду в глиби́нах, і в таємних реча́х виявляєш премудрість мені.

Glej, resnice se raduješ v osrčji; in skrivaj si mi razodél modrost svojo.

7 Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу.

Očisti me z isopom, da bodem čist; operi me, da bodem bel nad sneg.

8 Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в.

Stóri, da čujem veselje in radost, radujejo se kosti, katere si potrl.

9 Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй.

Skrij srdito obličje svoje grehom mojim, in vse krivice moje izbriši.

10 Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́.

Srce mi čisto ustvari, Bog, in duh krepak ponovi v meni.

11 Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.

Ne zavrzi me izpred svojega obličja; in svojega svetega duha ne jemlji od mene nazaj.

12 Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене.

Daj mi nazaj veselje blaginje svoje; in z duhom blagodušnosti podpiraj me.

13 Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе.

Učil bodem krivičnike pota tvoja, da se grešniki povrnejo k tebi.

14 Визволь мене від пере́ступу кро́вного, Боже, Боже спасі́ння мого, мій язик нехай сла́вить Твою справедливість!

Reši me krvi, o Bog, Bog blaginje moje; jezik moj naj poje pravico tvojo.

15 Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,

Gospod, odpri moje ustne, in usta moja bodejo oznanjala hvalo tvojo.

16 бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде.

Ker ne veseliš se daritve; nočeš, da dajem žgalni dar.

17 Жертва Бо́гові — зла́маний Дух; серцем зла́маним та упоко́реним Ти не погордуєш, Боже!

Daritve Božje so duh potrt; srca potrtega in pobitega, o Bog, ne zametaš.

18 Ущасли́в Своїм благоволі́нням Сіон, збудуй му́ри для Єрусали́му, —

Oblagodari po dobri volji Sijon; sezidaj zidovje Jeruzalemsko.

19 тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопа́лення та прино́шення, тоді покладуть на Твій ві́втар тельців!

Tedaj se bodeš veselil daritev pravice, žgalnih in celih daritev; tedaj bodo pobožni pokladali junce na tvoj oltar.