Псалми 5

1 Для дириґента хору. До флейти. Псалом Давидів. Почуй, Господи, мову мою, стогна́ння моє зрозумій

Керівнику хору. Для виконання в супроводі сопілок. Псалом Давидів. Зваж на слова мої, Господи, зрозумій мій стогін!

2 Прислу́хайсь до голосу зо́йку мого́, о мій Ца́рю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися бу́ду!

Прислухайся до звуків мого зойку, Царю мій і Боже мій, бо Тобі я молюся.

3 Ти слухаєш, Господи, ра́нком мій голос, — ра́нком молитися буду до Тебе та буду чекати,

Господи, вранці Ти почуй мій голос, вранці я постану перед Тобою й чекатиму.

4 бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, — зло не буде в Тобі пробува́ти!

Адже Ти не той Бог, Якому до вподоби беззаконня, зло не мешкатиме поряд із Тобою.

5 Перед очима Твоїми не втримаються гультяї́, всіх злочинців нена́видиш Ти.

Не встоять пихаті перед Твоїми очима, Ти ненавидиш усіх тих, хто поводиться свавільно.

6 Погу́биш Ти неправдомо́вців, кровоже́рну й підступну люди́ну обри́дить Госпо́дь.

Ти знищиш тих, що промовляють неправду; людина кровожерна й підступна гидка [для Тебе], Господи.

7 А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду́, до Храму святого Твого вклонюся в страху́ Твоїм.

Але я, завдяки великій Твоїй милості, увійду до дому Твого, поклонюся у бік Храму святині Твоєї, [сповнений] страхом побожним перед Тобою.

8 Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і ви́рівняй передо мною дорогу Свою, —

Господи, веди мене Твоєю правдою заради ворогів моїх; вирівняй шлях Твій переді мною.

9 бо в їхніх уста́х нема пра́вди, нутро їхнє прино́сить нещастя, гріб відкритий — їхнє горло, свій язик вони роблять гладе́ньким!

Адже немає у вустах їхніх щирості, їхній внутрішній [світ] – руїна, гортань у них – відкрита могила, язики у них слизькі.

10 Признай їх за винних, о Боже, через свої за́міри хай упаду́ть, за їхні великі злочи́нства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!

Оголоси їм вирок, Боже! Нехай впадуть вони через підступні задуми свої, відкинь їх через численні беззаконня їхні, адже вони повстали проти Тебе.

11 А всі, хто наді́ю на Тебе складають, хай ті́шаться, — будуть вічно співати вони, і Ти їх охоро́ниш, і будуть радіти Тобою, хто любить Ім'я́ Твоє!

І тоді радітимуть усі, хто на Тебе надію покладає; їхні вигуки щастя лунатимуть вічно. Простягни Свій покров над ними, і звеселяться Тобою ті, що ім’я Твоє люблять.

12 Бо Ти, Господи, благословля́тимеш праведного, милістю вкриєш його, як щито́м!

Бо Ти благословляєш праведного, Господи, наче великим щитом, вкриваєш його [Твоєю] прихильністю.