Псалми 22

1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!

Au maître-chantre. — Sur «Biche de l'aurore». — Psaume de David. Mon Dieu, mon Dieu, pourquoi m'as-tu abandonné Pourquoi restes-tu loin, sans me secourir, Sans écouter mon gémissement?

2 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!

Mon Dieu, je crie le jour, — et tu ne réponds pas; La nuit — et je n'ai point de repos.

3 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!

Cependant, tu es le Saint, Dont le trône est environné des louanges d'Israël.

4 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.

C'est en toi que se sont confiés nos pères; Ils ont eu confiance, et tu les as délivrés.

5 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.

Ils ont crié vers toi, et ils ont été sauvés. Ils se sont confiés en toi, et ils n'ont pas été déçus.

6 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.

Mais moi, je suis un ver de terre et non un homme, L'opprobre des hommes et le méprisé du peuple.

7 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!

Tous ceux qui me voient se moquent de moi; Ils ricanent, ils hochent la tête en disant:

8 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“

«Qu'il se repose sur l'Éternel, et l'Éternel le délivrera; Il le sauvera, puisqu'il a mis en lui son affection!»

9 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!

Oui, c'est toi qui m'as tiré du sein de ma mère, Et qui m'as fait reposer en paix dans ses bras.

10 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!

J'ai été remis entre tes mains dès ma naissance; Dès le sein de ma mère, tu as été mon Dieu.

11 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!

Ne t'éloigne pas de moi, quand la détresse est proche, Quand il n'y a personne pour me secourir!

12 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,

De nombreux taureaux sont autour de moi; Les robustes taureaux de Basan m'enveloppent.

13 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!

Mes ennemis ouvrent leur bouche contre moi, Comme un lion qui déchire et rugit.

14 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.

Je suis comme l'eau qui s'écoule, Et tous mes os se sont disjoints; Mon coeur est comme la cire: Il se fond dans mes entrailles.

15 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.

Ma vigueur est desséchée comme la brique; Ma langue s'attache à mon palais, Et tu m'as couché dans la poussière de la mort.

16 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.

Car des chiens m'ont environné; Une bande de malfaiteurs m'a entouré; Ils ont percé mes mains et mes pieds.

17 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!

Je pourrais compter tous mes os! Mes ennemis me regardent et m'observent:

18 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.

Ils partagent entre eux mes vêtements, Et ils tirent ma robe au sort.

19 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!

Toi donc, ô Éternel, ne t'éloigne pas! Toi qui es ma force, accours à mon aide!

20 Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!

Délivre mon âme de l'épée, Ma vie, de la dent des chiens!

21 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.

Sauve-moi de la gueule du lion Et des cornes des buffles! Oui, tu m'as exaucé!

22 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!

J'annoncerai ton nom à mes frères; Je te louerai au milieu de l'assemblée.

23 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,

Vous qui craignez l'Éternel, louez-le; Vous tous, race de Jacob, glorifiez-le; Craignez-le, vous tous, race d'Israël!

24 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!

Car il n'a point méprisé, il n'a pas dédaigné la misère de l'affligé. Il n'a pas détourné de lui son visage; Mais il l'a exaucé quand il criait vers lui.

25 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —

Tu seras loué par moi dans la grande assemblée; J'accomplirai mes voeux en présence de ceux qui te craignent.

26 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

Les malheureux mangeront et seront rassasiés; Ceux qui recherchent l'Éternel le loueront. Que leur coeur revienne à la vie pour toujours!

27 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,

Tous les peuples de la terre se souviendront de l'Éternel, Et ils reviendront à lui; Toutes les familles des nations se prosterneront devant sa face;

28 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!

Car le règne appartient à l'Éternel, Et il domine sur les nations.

29 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!

Oui, tous les puissants de la terre se prosterneront devant lui. Tous ceux qui descendent dans la poussière, Ceux qui sont près d'expirer, s'inclineront devant lui.

30 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.

La postérité le servira; On parlera du Seigneur aux générations futures:

31 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!

Elles viendront et proclameront sa justice. Au peuple qui naîtra, elles annonceront ce qu'il a fait!