Псалми 18
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
Auf den Siegesspender, von des Herrn Knecht, von David, der dem Herrn zu Ehren dieses Lied gedichtet, als ihn der Herr aus der Gewalt aller seiner Feinde und besonders Sauls errettet hatte. Er sprach: "Ich liebe, Herr, Dich herzlich, meine Stärke." -
2 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
Der Herr ist mir ein Fels und eine Rettungsburg; mein Gott, mein Hort, wo ich mich berge, mein Schild, mein sieghaft Horn und meine Feste.
3 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
"Gepriesen sei der Herr!" darf ich nur rufen und bin von meinen Feinden schon erlöst.
4 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Schon hatten Todesfluten mich umgeben; mich schreckten des Verderbens Ströme.
Der Hölle Stricke hatten mich umschlungen; des Todes Schlingen überraschten mich. (Sheol h7585)
6 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
Da rief ich in der Not zum Herrn und schrie zu meinem Gott um Hilfe. Er hört in seinem Tempel meine Stimme, und mein Geschrei dringt ihm zu Ohren. -
7 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
Die Erde ward erschüttert und sie bebte; der Berge Festen zitterten; sie wankten. Denn er war ergrimmt.
8 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
Aufquoll' aus seiner Nase Rauch; aus seinem Munde sprühte Feuer, und eine Glut ward von ihm ausgesprüht.
9 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
Den Himmel neigte er und fuhr hernieder, ein tiefes Dunkel unter seinen Füßen.
10 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
Er fuhr auf einem Cherub, flog einher, auf Windesflügeln schwebend.
11 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
Zur Hülle nahm er Dunkel rings um sich und Wasserflut und dicht Gewölke.
12 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
Am Glanze seiner Nähe haben seine Wolken entzündet Hagel, Feuerströme.
13 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
Der Herr im Himmel donnerte; der Höchste ließ die Stimme dröhnen; da gab es Hagelschauer, Feuergluten.
14 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Und seine Pfeile schoß er ab nach allen Seiten und warf die Blitze hin in regelloser Wahl.
15 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
Und Wasserströme zeigten sich; der Erde Gründe wurden bloßgelegt vor Deinem Drohen, Herr, vor Deinem Zornesschnauben. -
16 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
Mich aber griff er aus der Höhe, faßte mich, und zog mich aus den mächtigen Gewässern,
17 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
entriß mich meinen argen Feinden und meinen überlegenen Hassern,
18 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
die mich an meinem Unglückstage überfielen. So wurde mir der Herr zur Stütze.
19 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
Er führte mich ins Freie hin, befreite mich, weil er an mir Gefallen fand,
20 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
vergalt mir so nach meiner Rechtlichkeit und lohnte mir nach meiner Hände Reinheit.
21 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
Denn immer habe ich des Herren Wege eingehalten und nimmer gegen meinen Gott gefrevelt,
22 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
behielt ich doch vor Augen alle seine Rechte, und seine Satzungen ließ ich nie aus dem Sinn.
23 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
Ich hatte mich ganz ungeteilt ergeben und suchte mich vor meiner Lieblingssünde zu bewahren.
24 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Darum vergalt der Herr mir auch nach meiner Rechtlichkeit, nach der ihm wohlbekannten Reinheit meiner Hände. -
25 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
Du bist dem Frommen hold, dem Treugesinnten treu gesinnt,
26 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
verfährst mit Reinem rein, doch böse mit dem Bösen.
27 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
Dem armen Volke stehst Du bei, die stolzen Blicke schlägst Du nieder.
28 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
Du lässest ja mein Lichtlein leuchten, Du Herr, mein Gott, der meine Finsternis erhellt.
29 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Mit Dir anrenne ich die Wälle; mit meinem Gotte überspringe ich die Mauern.
30 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
Truglos ist Gottes Weg; geläutert ist das Wort des Herrn, ein Schild für alle, die zu ihm sich flüchten.
31 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Denn wer ist Gott, wenn nicht der Herr? Wer sonst ein Hort als unser Gott?
32 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
Der Gott, der mich mit Stärke gürtet und meinen Weg gefahrlos macht,
33 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
der meine Füße macht wie die der Rehe, mich sicher stellt auf meinen Höhen,
34 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
der meine Hände kämpfen lehrt und meine Arme eherne Bogen spannen läßt.
35 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Du reichst mir Deinen Siegesschild, und Deine Rechte stützt mich, und Deine Stärkung macht mich kräftig.
36 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
Und meinen Schritten gibst Du weiten Raum, und meine Knöchel wanken nicht.
37 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
Ich setze meinen Feinden nach und greife sie und kehre nicht zurück, bis daß ich sie vernichtet.
38 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Ich schlage sie, daß sie sich nimmermehr erheben; sie liegen unter meinen Füßen.
39 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
Du gürtest mich mit Kraft zum Kampfe, und meine Gegner beugst Du unter mich.
40 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
Und meiner Feinde Rücken zeigst Du mir, daß ich vertilge meine Hasser.
41 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
Sie rufen - niemand hilft - zum Herrn, er hört sie nicht.
42 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
Und ich zermalme sie wie Staub vorm Winde, zerstampfe sie gleich Gassenkot.
43 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
Du rettest mich vor Tausenden von Kriegervölkern; zum Haupt von Heiden machst Du mich, mir unbekannte Leute dienen mir.
44 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
Des Auslands Söhne schmeicheln mir; aufs Hörensagen leisten sie mir schon Gehorsam,
45 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
und andere Fremdlinge verschwinden und sitzen zitternd in Verstecken. -
46 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
Lebendig ist der Herr und hochgepriesen als mein Hort, steht hoch da als mein hilfereicher Gott. -
47 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
Gott, der Du mir verhilfst zur Rache und Völker mir zu Füßen legst,
48 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
der Du vor meinen Feinden mich errettest, Du machst mich meinen Gegnern fürder unerreichbar und rettest mich vor Wüterichen.
49 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
Dafür lobpreise ich Dich bei den Heiden, Herr, und singe also Deinem Namen:
50 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
Heilvoller Turm für seinen König, der David, den er salbte, Huld erweist, und seinem Stamme ewiglich.
