Псалми 147

1 Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!

Louez le Seigneur, car il est bon; qu’on célèbre notre Dieu, car il est aimable: à lui conviennent les louanges.

2 Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.

L’Eternel rebâtira Jérusalem, il y rassemblera les débris dispersés d’Israël.

3 Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,

C’Est lui qui guérit les cœurs brisés et panse leurs douloureuses blessures.

4 вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.

Il détermine le nombre des étoiles, à elles toutes il attribue des noms.

5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

Grand est notre Maître et tout-puissant, sa sagesse est sans limites.

6 Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.

L’Eternel soutient les humbles, il abaisse jusqu’à terre les méchants.

7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:

Entonnez des actions de grâce en l’honneur de l’Eternel. Célébrez notre Dieu au son de la harpe.

8 Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,

C’Est lui qui couvre le ciel de nuages, prépare la pluie pour la terre, fait pousser l’herbe sur les montagnes.

9 худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!

Il donne leur pâture aux bêtes, aux petits des corbeaux qui la réclament.

10 Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —

Il ne prend point plaisir à la vigueur du coursier, il ne tient pas à l’agilité de l’homme;

11 Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!

ce qu’il aime, l’Eternel, ce sont ses adorateurs, ceux qui ont foi en sa bonté.

12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

Célèbre, ô Jérusalem, l’Eternel, glorifie ton Dieu, ô Sion!

13 бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

Car il a consolidé les barres de tes portes, il a béni tes fils dans ton enceinte,

14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

C’Est lui qui a fait régner la paix sur ton sol, qui te rassasie de la moelle du froment.

15 посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!

Il envoie ses ordres sur la terre, sa parole vole avec une extrême rapidité.

16 Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,

Il répand la neige comme des flocons de laine, sème le givre comme de la cendre.

17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?

Il lance des glaçons par morceaux: qui peut tenir devant ses frimas?

18 Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!

Il émet un ordre, et le dégel s’opère; il fait souffler le vent: les eaux reprennent leur cours.

19 Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:

Il a révélé ses paroles à Jacob, ses statuts et ses lois de justice à Israël.

20 для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!

Il n’a fait cela pour aucun des autres peuples; aussi ses lois leur demeurent-elles inconnues. Alléluia!