Псалми 139
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Przewodnikowi chóru. Psalm Dawida. PANIE, przeniknąłeś [mnie] i znasz mnie.
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
Wiesz, kiedy siedzę i wstaję, z daleka znasz moje myśli.
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
Otaczasz moją ścieżkę i spoczynek, wszystkie moje drogi są ci znane.
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
Zanim na [moim] języku pojawi się słowo, ty, PANIE, już je znasz.
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
Otaczasz mnie z tyłu i z przodu i położyłeś na mnie twoją rękę.
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
Zbyt cudowna jest dla mnie [twoja] wiedza; jest wzniosła, nie mogę jej pojąć.
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Dokąd ujdę przed twoim duchem? Dokąd ucieknę przed twoim obliczem?
Jeśli wstąpię do nieba, [jesteś] tam; jeśli przygotuję sobie posłanie w piekle, tam też jesteś. (Sheol h7585)
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
Gdybym wziął skrzydła zorzy porannej, aby zamieszkać na krańcu morza;
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
I tam twoja ręka prowadziłaby mnie i twoja prawica by mnie podtrzymała.
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
Jeśli powiem: Na pewno zakryją mnie ciemności, to i noc [będzie] dokoła mnie światłem.
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
Nawet ciemność [nic] przed tobą nie skryje, dla ciebie noc świeci jak dzień, ciemność jest jak światłość.
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
Ty bowiem panujesz nad moimi nerkami; okryłeś mnie w łonie mojej matki.
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
Wysławiam cię, bo zostałem stworzony w sposób zadziwiający i cudowny; przedziwne są twoje dzieła, a moja dusza zna [je] bardzo dobrze.
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
Żadna moja kość nie była zakryta przed tobą, gdy zostałem stworzony w skrytości i misternie złożony w głębiach ziemi.
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
Twoje oczy widziały niedoskonały płód mego [ciała]; w twojej księdze są zapisane wszystkie [moje] członki i dni, w [które] były kształtowane, gdy jeszcze żadnego z nich nie było.
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
Jak drogie są dla mnie twoje myśli, Boże! Jak wielka jest ich liczba!
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
Gdybym chciał je zliczyć, byłoby ich więcej niż piasku; gdy się budzę, jeszcze jestem z tobą.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
Zgładzisz, Boże, niegodziwego; niech odstąpią ode mnie ludzie krwawi;
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
[Którzy] mówią obrzydliwości przeciwko tobie, twoi wrogowie nadaremnie biorą [twoje imię].
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
Czy nie nienawidzę tych, PANIE, którzy nienawidzą ciebie? I nie brzydzę się tymi, którzy przeciwko tobie powstają?
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
Nienawidzę ich pełnią nienawiści i mam [ich] za wrogów.
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
Przeniknij mnie, Boże, i poznaj moje serce; wypróbuj mnie i poznaj moje myśli;
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
I zobacz, czy [jest] we mnie droga nieprawości, a prowadź mnie drogą wieczną.
