Псалми 132
1 Пісня проча́н.
Une chanson d'ascension. Yahvé, souviens-toi de David et de toute son affliction,
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
comment il a juré à Yahvé, et fait un vœu au Puissant de Jacob:
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
« Certes, je n'entrerai pas dans la structure de ma maison, ni monter dans mon lit;
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
Je ne donnerai pas de sommeil à mes yeux, ou le sommeil à mes paupières,
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
jusqu'à ce que je trouve une place pour Yahvé, une demeure pour le Puissant de Jacob. »
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
Voici, nous en avons entendu parler à Éphrata. Nous l'avons trouvé dans le domaine de Jaar.
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
« Nous irons dans sa demeure. Nous nous prosternerons devant son marchepied. »
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Lève-toi, Yahvé, dans ton lieu de repos, toi, et l'arche de ta force.
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
Que vos prêtres soient revêtus de justice. Que vos saints crient de joie!
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
Pour l'amour de ton serviteur David, ne détourne pas le visage de ton oint.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
Yahvé a juré à David de dire la vérité. Il ne s'en détournera pas: « Je placerai le fruit de ton corps sur ton trône.
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
Si tes enfants gardent mon alliance, mon témoignage que je leur enseignerai, leurs enfants aussi s'assiéront sur ton trône pour toujours. »
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
Car Yahvé a choisi Sion. Il l'a désirée pour y vivre.
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
« C'est ici que je me repose pour toujours. Je vivrai ici, car je l'ai désiré.
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
Je bénirai abondamment ses provisions. Je vais satisfaire ses pauvres avec du pain.
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
Je revêtirai aussi ses prêtres du salut. Ses saints pousseront des cris de joie.
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
Je ferai bourgeonner là la corne de David. J'ai ordonné une lampe pour mes oints.
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
Je revêtirai ses ennemis de honte, mais sur lui-même, sa couronne brillera. »
