Псалми 12

1 Для дириґента хору. На окта́ву. Псалом Давидів. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж лю́дських синів позника́ли вже вірні!

Керівнику хору. У супроводі восьмиструнного інструмента. Псалом Давидів. Врятуй, Господи, бо не стало справедливого, бо зникли вірні з-посеред синів людських!

2 Марно́ту говорять один до одно́го, їхні уста обле́сні, і серцем подвійним говорять.

Марне говорять одне одному, вуста слизькі [в них], глибоко в серці промовляють [інше].

3 Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того

Нехай розрубає Господь кожні слизькі вуста [й] зухвалий язик тих,

4 тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“

що говорять: «Нашим язиком здолаємо [кого завгодно]; вуста наші з нами – то хто нам пан?»

5 Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!

«Через те, що грабують пригноблених, що бідняки стогнуть, нині повстану Я, – говорить Господь, – врятую від тих, хто зводить на них наклеп».

6 Господні слова — слова чисті, як срі́бло, очищене в глинянім го́рні, сім раз перето́плене!

Слова Господні – слова чисті, немов срібло, що в горнилі земляному очищене, сім разів переплавлене.

7 Ти, Господи, їх пильнува́тимеш, і будеш навіки нас стерегти́ перед родом оцим!

Ти, Господи, берегтимеш [нужденних], стерегтимеш нас від роду цього [злого] повіки,

8 Безбожні кружля́ють навко́ло, бо нікче́мність між лю́дських синів підійма́ється.

[поки] навколо тиняються нечестиві й людська нікчемність у пошані.