Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
Alef Błogosławieni ci, których droga jest nieskalana, którzy zgodnie z prawem PANA postępują.
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Błogosławieni ci, którzy strzegą jego świadectw i szukają go całym sercem;
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
[Którzy] nie czynią nieprawości, [ale] chodzą jego drogami.
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
Ty rozkazałeś pilnie przestrzegać twoich nakazów.
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
Oby moje drogi były skierowane na przestrzeganie twoich praw!
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
Wtedy nie doznam wstydu, gdy będę zważał na wszystkie twoje przykazania.
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
Będę cię wysławiał w szczerości serca, gdy nauczę się twoich sprawiedliwych praw.
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
Będę przestrzegał twoich praw, nigdy mnie nie opuszczaj.
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
Bet W jaki sposób oczyści młodzieniec swoją ścieżkę? Gdy zachowuje się według twego słowa.
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
Z całego serca cię szukam, nie pozwól mi zboczyć od twoich przykazań.
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
W swoim sercu zachowuję twoje słowa, aby nie zgrzeszyć przeciwko tobie.
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Błogosławiony jesteś, PANIE; naucz mnie twoich praw.
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
Swoimi wargami opowiadam wszystkie nakazy twoich ust.
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Cieszę się drogą twoich świadectw bardziej niż z wszelkiego bogactwa.
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
Rozmyślam o twoich przykazaniach i przypatruję się twoim drogom.
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
Rozkoszuję się twoimi prawami i nie zapominam twoich słów.
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
Gimel Okaż dobroć swemu słudze, [abym] żył i przestrzegał twoich słów.
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Otwórz moje oczy, abym ujrzał cuda twego prawa.
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Jestem obcym na ziemi, nie ukrywaj przede mną twoich przykazań.
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
Moja dusza omdlewa, tęskniąc cały czas za twoimi sądami.
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Zgromiłeś pysznych, przeklęci [są ci], którzy odstępują od twoich przykazań.
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Oddal ode mnie hańbę i wzgardę, gdyż przestrzegam twoich świadectw.
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
Władcy też zasiadają i mówią przeciwko mnie, lecz twój sługa rozmyśla o twoich prawach.
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
Twoje świadectwa też są moją rozkoszą [i] moimi doradcami.
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
Dalet Moja dusza przylgnęła do prochu, ożyw mnie według twego słowa.
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
Opowiedziałem [ci] moje drogi i wysłuchałeś mnie; naucz mnie twoich praw.
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Spraw, bym zrozumiał drogę twoich nakazów, a będę rozmyślał o twoich cudownych dziełach.
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Dusza moja rozpływa się [we łzach] ze smutku, umocnij mnie według twego słowa.
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
Oddal ode mnie drogę kłamstwa, a obdarz mnie swoim prawem.
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
Wybrałem drogę prawdy, a twoje nakazy stawiam [przed sobą].
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Przylgnąłem do twoich świadectw; PANIE, nie pozwól mi zaznać wstydu.
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
Pobiegnę drogą twoich przykazań, gdy rozszerzysz moje serce.
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
He Naucz mnie, PANIE, drogi twoich praw, a będę jej strzegł [aż] do końca.
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Daj mi rozum, abym zachował twoje prawo; żebym go przestrzegał z całego serca.
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Spraw, bym chodził ścieżką twoich przykazań, gdyż w nich mam upodobanie.
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
Nakłoń moje serce do twoich świadectw, a nie do chciwości.
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Odwróć moje oczy, aby nie patrzyły na marność, ożyw mnie na twojej drodze.
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Utwierdź swoje słowo względem twego sługi, który się oddał twojej bojaźni.
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Oddal ode mnie mą hańbę, której się boję, bo twoje sądy [są] dobre.
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
Oto pragnę twoich nakazów; ożyw mnie w swej sprawiedliwości.
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
Waw Niech zstąpi na mnie twoja łaskawość, PANIE, twoje zbawienie według twego słowa;
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
Abym mógł dać odpowiedź temu, który mi urąga, bo ufam twojemu słowu.
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
I nie wyjmuj z moich ust słowa prawdy, bo twoich sądów oczekuję.
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
I będę zawsze strzegł twego prawa, na wieki wieków.
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
A będę chodził drogą przestronną, bo szukam twoich nakazów.
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
Owszem, będę mówił o twoich świadectwach przed królami i nie doznam wstydu.
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
Będę się rozkoszował twoimi przykazaniami, które umiłowałem.
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
Wznoszę też swoje ręce ku twoim przykazaniom, które miłuję, i będę rozmyślał o twoich prawach.
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Zain Pamiętaj o słowie danym twemu słudze, na którym [to słowie] kazałeś mi polegać.
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
To jest moja pociecha w utrapieniu, bo twoje słowo mnie ożywia.
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
Pyszni bardzo się ze mnie naśmiewają, lecz nie odstępuję od twego prawa.
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
Pamiętam o twoich wiecznych sądach, PANIE, i pocieszam się nimi.
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Strach mnie ogarnął z powodu niegodziwych, którzy porzucają twoje prawo.
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
Twoje prawa są dla mnie pieśniami w domu mego pielgrzymowania.
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
Nocą wspominam twoje imię, PANIE, i strzegę twego prawa.
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
To mam, bo przestrzegam twoich przykazań.
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
Het PANIE, [ty jesteś] moim udziałem, przyrzekłem przestrzegać twoich słów.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Modliłem się przed twoim obliczem z całego serca, zlituj się nade mną według twego słowa.
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
Rozmyślałem nad moimi drogami i zwracałem kroki ku twoim świadectwom.
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
Spieszyłem się i nie zwlekałem z przestrzeganiem twoich przykazań.
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
Hufce niegodziwych złupiły mnie, [ale] nie zapominam twojego prawa.
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
O północy wstaję, aby wysławiać cię za twoje sprawiedliwe sądy.
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
Jestem przyjacielem wszystkich, którzy boją się ciebie, i tych, którzy przestrzegają twoich przykazań.
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
PANIE, ziemia jest pełna twego miłosierdzia; naucz mnie twoich praw.
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Tet Wyświadczyłeś dobro twemu słudze, PANIE, według twego słowa.
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
Naucz mnie trafnego sądu i wiedzy, bo uwierzyłem twoim przykazaniom.
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Zanim doznałem utrapienia, błądziłem; lecz teraz przestrzegam twego słowa.
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Jesteś dobry i czynisz dobro; naucz mnie twoich praw.
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
Zuchwali zmyślili przeciwko mnie kłamstwo, [ale] ja całym sercem strzegę twoich przykazań.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
Serce ich utyło jak sadło, [ale] ja rozkoszuję się twoim prawem.
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
Dobrze to dla mnie, że zostałem uciśniony, abym się nauczył twoich praw.
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Prawo twoich ust [jest] lepsze dla mnie niż tysiące [sztuk] złota i srebra.
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
Jod Twoje ręce mnie uczyniły i ukształtowały; daj mi rozum, abym się nauczył twoich przykazań;
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
Bojący się ciebie, widząc mnie, będą się radować, że pokładam nadzieję w twoim słowie.
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
Wiem, PANIE, że twoje sądy [są] sprawiedliwe i [że] słusznie mnie trapiłeś.
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
Proszę cię, niech mnie ucieszy twoje miłosierdzie według twego słowa do twego sługi.
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
Niech przyjdzie na mnie twoje miłosierdzie, abym żył; bo twoje prawo jest moją rozkoszą.
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
Niech się zawstydzą zuchwali, bo niesłusznie znieważali mnie, ale ja będę rozmyślać o twoich przykazaniach.
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Niech się zwrócą do mnie ci, którzy się boją ciebie, i ci, którzy znają twoje świadectwa.
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
Niech moje serce będzie nienaganne w twoich prawach, abym nie doznał wstydu.
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
Kaf Moja dusza tęskni do twego zbawienia, pokładam nadzieję w twoim słowie.
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
Moje oczy słabną, [czekając] na twoje słowo, gdy mówię: Kiedy mnie pocieszysz?
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
Chociaż jestem jak bukłak w dymie, [jednak] nie zapomniałem twoich praw.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Ile będzie dni twego sługi? Kiedy wykonasz wyrok na tych, którzy mnie prześladują?
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
Doły wykopali dla mnie zuchwali, którzy nie postępują według twego prawa.
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Wszystkie twoje przykazania są prawdą; bez powodu mnie prześladują; pomóż mi.
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Omal nie zgładzili mnie na ziemi; ja zaś nie porzuciłem twoich przykazań.
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Według twego miłosierdzia ożyw mnie, abym strzegł świadectwa twoich ust.
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
Lamed Na wieki, o PANIE, twoje słowo trwa w niebie.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
Z pokolenia na pokolenie twoja prawda; ugruntowałeś ziemię i trwa.
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
[Wszystko] trwa do dziś według twego rozporządzenia; to wszystko służy tobie.
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Gdyby twoje prawo nie było moją rozkoszą, dawno zginąłbym w moim utrapieniu.
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
Nigdy nie zapomnę twoich przykazań, bo nimi mnie ożywiłeś.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
Twoim jestem, wybaw mnie, bo szukam twoich przykazań.
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Czyhają na mnie niegodziwi, aby mnie stracić, [ale ja] rozważam twoje świadectwa.
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
Widziałem koniec wszelkiej doskonałości, [ale] twoje przykazanie jest bezkresne.
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
Mem O, jakże miłuję twoje prawo! Przez cały dzień o nim rozmyślam.
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
Czynisz mnie mądrzejszym od moich nieprzyjaciół dzięki twoim przykazaniom, bo mam je zawsze przed sobą.
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
Stałem się rozumniejszy od wszystkich moich nauczycieli, bo rozmyślam o twoich świadectwach.
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
Jestem roztropniejszy od starszych, bo przestrzegam twoich przykazań.
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
Powstrzymuję swoje nogi od wszelkiej drogi złej, abym strzegł twego słowa.
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
Nie odstępuję od twoich nakazów, bo ty mnie uczysz.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
O, jakże słodkie są twoje słowa dla mego podniebienia! [Są słodsze] niż miód dla moich ust.
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
Dzięki twoim przykazaniom nabywam rozumu; dlatego nienawidzę wszelkiej ścieżki fałszywej.
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
Nun Twoje słowo jest pochodnią dla moich nóg i światłością na mojej ścieżce.
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
Złożyłem przysięgę i wypełnię ją, będę przestrzegał twoich sprawiedliwych nakazów.
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
Jestem bardzo strapiony; PANIE, ożyw mnie według słowa twego.
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
PANIE, przyjmij dobrowolne ofiary moich ust i naucz mnie twoich nakazów.
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
Moja dusza jest stale w niebezpieczeństwie, ale nie zapominam twojego prawa.
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Niegodziwi zastawili na mnie sidła, lecz [ja] nie odstępuję od twoich przykazań.
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
Wziąłem twoje świadectwa jako wieczne dziedzictwo, bo są radością mego serca.
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
Nakłoniłem moje serce, by zawsze wykonywać twoje prawa, aż do końca.
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
Samech Nienawidzę [chwiejnych] myśli, ale miłuję twoje prawo.
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Ty jesteś moją ucieczką i tarczą, pokładam nadzieję w twoim słowie.
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Odstąpcie ode mnie, złoczyńcy, będę strzegł przykazania mojego Boga.
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Wesprzyj mnie według słowa twego, abym żył, i niech nie doznam wstydu ze względu na moją nadzieję.
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Podtrzymaj mnie, a będę wybawiony i będę rozmyślał zawsze o twoich prawach.
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Podeptałeś wszystkich, którzy odstępują od twoich praw, bo ich zdrada to fałsz.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
Odrzucasz [jak] żużel wszystkich niegodziwych ziemi; dlatego miłuję twoje świadectwa.
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
Moje ciało drży ze strachu przed tobą, bo lękam się twoich sądów.
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
Ajin Sprawowałem sąd i sprawiedliwość; nie wydawaj mnie moim ciemięzcom.
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Bądź poręczycielem dla twego sługi ku dobremu, aby nie uciskali mnie zuchwalcy.
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Moje oczy słabną, [czekając] na twoje zbawienie i na słowo twojej sprawiedliwości.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
Postąp ze swoim sługą według twego miłosierdzia i naucz mnie twoich praw.
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
Jestem twoim sługą, daj mi rozum, abym poznał twoje świadectwa.
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
Już czas, PANIE, abyś działał, [bo] naruszono twoje prawo.
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
Dlatego umiłowałem twoje przykazania nad złoto, nad szczere złoto.
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
Bo wszystkie [twoje] przykazania uznaję za prawdziwe, [a] nienawidzę wszelkiej fałszywej drogi.
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
Pe Twoje świadectwa są przedziwne, dlatego moja dusza ich strzeże.
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
Początek twoich słów oświeca [i] daje rozum prostym.
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
Otwieram usta i wzdycham, bo pragnąłem twoich przykazań.
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Spójrz na mnie i zmiłuj się nade mną, jak postępujesz z tymi, którzy miłują twoje imię.
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
Utwierdź moje kroki w twoim słowie, niech nie panuje nade mną żadna nieprawość.
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Wybaw mnie z ludzkiego ucisku, abym strzegł twoich nakazów.
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
Rozjaśnij swe oblicze nad twoim sługą i naucz mnie twoich praw.
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Strumienie wód płyną z mych oczu, bo nie strzegą twego prawa.
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
Cade Sprawiedliwy jesteś, PANIE, i słuszne [są] twoje sądy.
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
Twoje świadectwa, które nadałeś, są sprawiedliwe i bardzo wierne.
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Gorliwość pożarła mnie, bo moi nieprzyjaciele zapominają twoje słowa.
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
Twoje słowo jest w pełni wypróbowane, dlatego twój sługa je kocha.
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
Ja jestem mały i wzgardzony, [lecz] nie zapominam twoich przykazań.
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
Twoja sprawiedliwość jest sprawiedliwością wieczną, a twoje prawo jest prawdą.
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
Ucisk i utrapienie spadły na mnie, lecz twoje przykazania są moją rozkoszą.
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
Sprawiedliwość twoich świadectw [trwa] na wieki; daj mi rozum, a będę żył.
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
Kof Wołam z całego serca, wysłuchaj mnie, o PANIE, a będę strzegł twoich praw.
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
Wołam do ciebie, wybaw mnie, a będę strzegł twoich świadectw.
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
Wstaję przed świtem i wołam, oczekuję na twoje słowo.
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Moje oczy wyprzedzają straże nocne, abym mógł rozmyślać o twoim słowie.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
PANIE, usłysz mój głos według twego miłosierdzia; ożyw mnie według twego wyroku.
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Zbliżają się niegodziwi prześladowcy, są daleko od twego prawa.
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
Blisko [jesteś], PANIE, i wszystkie twoje przykazania [są] prawdą.
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
Od dawna wiem o twoich świadectwach, że ugruntowałeś je na wieki.
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
Resz Wejrzyj na moje utrapienie i wyzwól mnie, bo nie zapomniałem twojego prawa.
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Broń mojej sprawy i wybaw mnie; ożyw mnie według twego słowa.
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
Zbawienie [jest] daleko od niegodziwych, bo nie szukają twoich praw.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Wielka jest twoja litość, PANIE; ożyw mnie według twoich wyroków.
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
Liczni są moi prześladowcy i nieprzyjaciele; [lecz] nie uchylam się od twoich świadectw.
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
Widziałem przestępców i czułem odrazę, że nie przestrzegali twego słowa.
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Patrz, jak miłuję twoje nakazy, PANIE; ożyw mnie według twego miłosierdzia.
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
Podstawą twego słowa [jest] prawda, a wszelki wyrok twojej sprawiedliwości [trwa] na wieki.
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
Szin Władcy prześladują mnie bez przyczyny; moje serce zaś boi się twoich słów.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
Raduję się z twego słowa jak ten, który znajduje wielki łup.
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
Nienawidzę kłamstwa i brzydzę się [nim, ale] miłuję twoje prawo.
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
Chwalę cię siedem razy dziennie za twoje sprawiedliwe sądy.
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
Wielki pokój dla tych, którzy miłują twoje prawo, a nie doznają żadnego zgorszenia.
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
PANIE, oczekuję na twoje zbawienie i zachowuję twoje przykazania.
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
Moja dusza przestrzega twoich świadectw, bo bardzo je miłuję.
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
Przestrzegam twoich przykazań i świadectw, bo wszystkie moje drogi są przed tobą.
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Taw PANIE, niech dotrze moje wołanie przed twoje oblicze, daj mi zrozumienie według słowa twego.
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Niech dojdzie moja prośba przed twoje oblicze, ocal mnie według twojej obietnicy.
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Moje wargi wygłoszą chwałę, gdy nauczysz mnie twoich praw.
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
Mój język będzie głosił twoje słowo, bo wszystkie twoje przykazania są sprawiedliwością.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
Niech twoja ręka będzie mi pomocą, [bo] wybrałem twoje przykazania.
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
PANIE, pragnę twego zbawienia, a twoje prawo [jest] moją rozkoszą.
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
Pozwól mojej duszy żyć, a będzie cię chwalić; niech twoje nakazy będą dla mnie pomocą.
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
Błądzę jak zgubiona owca; szukaj twego sługi, bo nie zapominam twoich przykazań.
