Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
Glückselig, die unsträflich leben und in des Herrn Gesetzen wandeln!
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Glückselig sind, die seine Bräuche achten und ihn von ganzem Herzen suchen,
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
die nie ein Unrecht tun und die auf seinen Wegen wandeln!
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
Du selbst gibst Deine Vorschriften, daß man genau sie halte.
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
Ach, wäre fest mein Wandel in der Befolgung Deiner Ordnungen!
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
Dann werde ich niemals zuschanden, beacht ich alle Deine Satzungen.
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
Ich danke Dir von Herzensgrunde, wenn ich erlerne Deine so gerechten Weisungen.
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
Genau beachten will ich Deine Vorschriften. Verlaß mich nicht dabei!
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
Wodurch erhält ein Jüngling seinen Wandel rein? Wenn er sich hält an Deine Worte.
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
Von ganzem Herzen suche ich Dich auf. Entfremde mich nicht Deinen Satzungen!
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
In meinem Herzen berge ich Dein Wort, auf daß ich wider Dich nicht sündige.
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Gepriesen seist Du, Herr! Gewöhne mich an Deine Ordnungen!
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
Auswendig sag ich auf all Deine mündlichen Gebote.
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Ich freue mich des Weges hin zu Deinen Zeugnissen weit mehr als über irgendwelche Schätze.
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
Was Du befiehlst, dem sinn ich nach und schaue hin auf Deine Pfade.
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
Mit Deinen Ordnungen befasse ich mich gern, vergesse nicht Dein Wort.
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
Gewähre Deinem Knechte, daß ich leben bleibe! Dann halte ich Dein Wort.
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Entschleiere mir das Auge, daß ich schaue, was wunderbar an Deiner Lehre!
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Ein Fremdling bin ich in dem Lande. Verbirg mir nimmer Deine Satzungen!
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
In Sehnsucht meine Seele sich verzehrt nach Deinen Weisungen zu jeder Zeit.
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Du schiltst die Frechen. Verfluchst, die Deine Satzungen mißachten!
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Wend Spott und Hohn von mir; denn Deine Zeugnisse, ich achte sie!
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
Ob Fürsten auch sich wider mich beraten, Dein Knecht beherzigt dennoch Deine Ordnungen.
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
Ja, Wonne sind mir Deine Zeugnisse, Wegweiser sind mir Deine Vorschriften.
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
Am Staube klebe ich. Erhalte mich nach Deinem Wort am Leben!
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
Ich lege meine Wege dar, und Du erhörst mich. Gewöhne mich an Deine Satzungen!
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Gib Einsicht mir ins Wesen Deiner Vorschriften! Dann will ich Deine Wunder überdenken.
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Vor Leid weint meine Seele. Richt mich nach Deinem Worte auf!
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
Halt fern von mir den Pfad der Untreue! Zu eigen gib mir Deine Lehre gnädiglich!
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
Den Weg der Treue wähle ich, befolge Deine Weisungen.
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Ich hänge fest an Deinen Zeugnissen. Herr, laß mich nicht zuschanden werden!
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
Ich laufe auf dem Wege Deiner Ordnungen; Du machst mir weit das Herz.
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
Zeig mir den Weg zu Deinen Vorschriften, o Herr! Ich will ihn mit Bedacht einhalten.
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Gib Einsicht mir, daß ich befolge Deine Lehre und sie mit ganzem Herzen hüte!
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Laß Deiner Satzung Pfad mich wallen! Denn Freude habe ich daran.
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
Zu Deinen Bräuchen lenke hin mein Herz und nicht zur Eigenliebe!
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Lenk meine Augen ab vom Schielen nach dem Eitlen! Auf Deinen Wegen laß mich Leben finden!
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Bewähr an Deinem Knecht Dein Wort, das zu der Ehrfurcht vor Dir leiten soll!
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Nimm meine Schmach hinweg, daß ich gezweifelt, ob Deine Weisungen auch heilsam seien!
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
Nach Deinen Vorschriften verlangt es mich. In Deiner Liebe laß mich leben!
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
Herr! Deine Gnade komme über mich, Dein Heil nach Deinem Worte,
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
daß ich entgegne meinem Schmäher! Denn Deinem Wort vertraue ich.
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
Versag nicht meinem Mund das rechte Wort! Auf Deine Weisung harr ich sehnsuchtsvoll.
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
Stets will ich Deiner Lehre folgen, für immer und auf ewig,
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
nach ihr, der überreichen, wandeln. Nach Deinen Vorschriften verlangt es mich.
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
Vor Königen selbst rede ich von Deinen Zeugnissen ohn alle Scheu.
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
Ich habe meine Lust an Deinen Satzungen; ich liebe sie.
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
Ich rege meine Hände eifervoll für Deine so geliebten Satzungen und sinne über Deine Ordnungen.
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Gedenke Deinem Diener jenes Wort, auf das Du mich fest hoffen lässest!
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
Dies ist mein Trost in meinem Leid, daß Lebensmut Dein Wort mir gibt.
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
So sehr Vermessene meiner spotten, ich weiche nicht von Deiner Lehre.
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
An Deine Weisungen, die alten, denke ich und fühle mich getröstet, Herr.
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Der Frevler wegen packt mich Zornesglut, die Deine Lehre schnöd verlassen.
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
Zu Lobesliedern sind mir Deine Ordnungen geworden im Haus, wo ich als Fremdling weile.
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
Ich denke, Herr, an Deinen Namen in der Nacht, an Deine Lehre selbst in mitternächtiger Stunde.
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
Zum Grundsatz ward mir dies, weil ich um Deine Vorschriften mich kümmere:
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
"Mein Alles ist der Herr", das deut ich so: Ich muß die Worte Dein beachten.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Von ganzem Herzen werbe ich um Deine Huld. Sei gnädig mir nach Deinem Wort!
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
Ich überlege meine Wege und lenke meine Füß hin zu Deinen Zeugnissen.
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
Ich eile, säume nicht, zu halten Deine Satzungen.
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
Der Frevler Stricke wollen mich umfangen; doch ich vergesse nimmer Deine Lehre.
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
Um Mitternacht erhebe ich mich schon und danke Dir für Deine Weisungen, die so gerecht,
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
im Wetteifer mit allen, die Dich fürchten, die Deine Vorschriften befolgen.
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Voll Deiner Gnade ist die Erde, Herr. Gewöhne mich an Deine Satzungen!
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Du tust an Deinem Knechte Gutes, nach Deinem Worte, Herr.
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
So lehre mich heilsame Sitte und Erkenntnis! Denn Deinen Satzungen vertraue ich.
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Bevor ich leiden mußte, irrte ich; nun aber halte ich Dein Wort.
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Du bist so gut und handelst gut. Gewöhne mich an Deine Satzungen!
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
Mir dichten Freche Falsches an; ich aber halte Deine Vorschriften aus ganzem Herzen.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
Ihr Herz ist stumpf wie Fett; doch ich ergötze mich an Deiner Lehre.
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
Mir war es heilsam, daß ich litt, damit ich mich an Deine Ordnungen gewöhnte.
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Dein mündliches Gesetz gilt mir weit mehr als tausend Stücke Gold und Silber.
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
Von Deiner Hand bin ich geschaffen und gebildet. Verleih mir Einsicht, daß ich mich an Deine Satzungen gewöhne!
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
Mit Freuden sehen, die Dich fürchten, daß ich mich auf Dein Wort verlasse.
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
Ich weiß es, Herr: Gerecht sind Deine Weisungen; in bester Absicht hast Du mich gezüchtigt.
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
Zum Troste sei mir Deine Huld, wie Deinem Knechte Du verheißen
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
Laß Dein Erbarmen mich erquicken! Denn Deine Lehre ist mir Lust.
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
Schmach über diese Frechen, weil grundlos sie zu Unrecht mich bezichtigen! Ich sinne über Deine Vorschriften.
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Sie mögen sich durch mich in solche wandeln, die fürchten Dich und schätzen lernen Deine Zeugnisse!
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
Unfehlbar sei mein Herz in Deinen Ordnungen, damit ich nicht erröten muß!
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
Nach Deinem Heile schmachtet meine Seele, ich harre Deines Wortes.
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
Nach Deinem Worte schmachten meine Augen: "Wann bringt's mir Trost?"
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
Bin ich auch wie ein Schlauch im Rauche, vergesse ich doch niemals Deine Ordnungen.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Wieviel sind noch der Tage Deines Knechtes? Wann richtest Du, die mich verfolgen?
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
Mir graben Freche Gruben in dem, was Deiner Lehre nicht entspricht.
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Was Du befiehlst, ist lautre Wahrheit; grundlos verfolgt man mich. Komm mir zu Hilfe!
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Beinah vertilgten sie mich von der Erde; doch laß ich nicht von Deinen Vorschriften.
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Nach Deiner Huld erhalte mich am Leben, daß Deines Mundes Lehre ich befolge!
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
Dein Wort ist für die Ewigkeiten, Herr; dem Himmel gleich, so steht es fest gegründet.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
Durch alle Zeiten währet Deine Treue, wie Du die Erde für die Dauer hast gegründet.
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
Für Deine Winke steht sie heut bereit; denn alles ist Dir untertan.
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Wenn Deine Lehre mir nicht Wonne wäre, vergangen wäre ich in meinem Leid.
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
Nie will ich Deine Vorschriften vergessen; denn Du verleihst mir dadurch Lebenskraft.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
Dein bin ich. Steh mir bei! Denn ich durchforsche Deine Vorschriften.
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Mir lauern Frevler auf, mich umzubringen; doch ich vertiefe mich in Deine Zeugnisse.
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
Bei allem anderen, was enden soll, ersehe ich ein Ende; doch Dein Gebot ist übergroß.
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
Wie lieb ich Deine Lehre! Sie ist mein täglich Sinnen.
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
Mich macht weit klüger Deine Satzung, als meine Feinde sind; denn ich besitze sie für immer.
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
Verständiger noch werde ich als alle meine Lehrer; denn Deine Zeugnisse sind all mein Sinnen.
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
An Einsicht übertreff ich Greise; denn ich beachte Deine Satzungen.
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
Ich wehre meinem Fuße jeden bösen Weg, auf daß ich Deines Wortes pflege.
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
Ich weiche nicht von deinen Weisungen; denn Du belehrest mich.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
Wie süß sind meinem Gaumen Deine Worte, weit süßer meinem Mund als Honigseim!
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
Verständig werde ich durch Deine Vorschriften; drum hasse ich auch jeden falschen Pfad.
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
Dein Wort ist meines Fußes Leuchte, ein Licht auf meinem Pfade.
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
Ich hab's mir eidlich vorgenommen, was Du gerecht befohlen, auch zu halten.
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
Ich bin gar tief gebeugt. Nach Deinem Worte, Herr, belebe mich!
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
Laß, Herr, Dir meines Mundes Übungen gefallen! Gewöhne mich an Deine Weisungen!
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
Mein Leben ist beständig in Gefahr; doch ich vergesse Deine Lehre nicht.
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Mir legen Frevler Schlingen; ich irre nimmer ab von Deinen Vorschriften. -
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
Ein ewig Erbgut sind mir Deine Zeugnisse; ja, Herzenswonne sind sie mir.
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
Ich neige hin mein Herz, zu tun, was Du befiehlst, für immer auf das eifrigste.
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
Ich hasse Zweifler; doch Deine Lehre liebe ich.
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Mein Schirm und Schild bist Du; ich harre Deines Wortes.
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Hinweg von mir, ihr Übeltäter! Ich will ja meines Gottes Satzungen befolgen.
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Nach Deinem Worte stärke mich, auf daß ich lebe! Beschäme mich in meiner Hoffnung nicht!
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Halt Du mich fest, daß ich gerettet werde! Ich schaue stets nach Deinen Ordnungen.
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Die sich vergehn an Deinen Ordnungen, die wirfst Du weg; denn Trug ist all ihr Sinnen.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
Die Frevler all auf Erden achtest Du wie Schlacken; drum liebe ich auch Deine Zeugnisse.
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
Aus Furcht vor Dir erschaudert mir die Haut; Ich fürchte mich vor Deinen Strafgerichten.
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
Das Rechte tu ich und das Gute. Gib meinen Drängern mich nicht preis!
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Vertritt zu seinem Besten Deinen Knecht, daß nicht die Stolzen mir Gewalt antun!
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Nach Deiner Hilfe schmachten meine Augen, nach Deiner Heilsverheißung.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
Verfahr mit Deinem Knecht nach Deiner Huld! Gewöhne mich an Deine Ordnungen!
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
Dein Knecht bin ich. Belehre mich, auf daß ich Deine Bräuche wohl verstehe!
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
's ist Zeit, sich für den Herrn zu regen; sie wollen Dein Gesetz abschaffen.
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
Drum liebe ich auch Deine Satzungen viel mehr als Gold, als selbst das feinste Gold.
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
Drum habe ich all Deine Vorschriften mir auserwählt; ich hasse jeden falschen Weg.
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
Geheimnisvoll sind Deine Zeugnisse drum achtet ihrer meine Seele.
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
Dein Wort erschließen spendet Licht; es macht die Einfalt klug.
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
Begierig öffne ich den Mund; denn mich verlangt nach Deinen Satzungen.
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Wend Dich zu mir und sei mir gnädig, wie's Rechtens ist für die, die Deinen Namen lieben!
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
In Deinem Wort mach meine Schritte fest! Laß nicht das Böse herrschen über mich!
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Von Menschendruck befreie mich, damit ich Deine Vorschriften befolge!
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
Laß Deinem Knecht Dein Antlitz leuchten! Gewöhne mich an Deine Ordnungen!
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Aus meinen Augen strömen Wasserbäche für die, die Deine Lehre nicht befolgen.
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
Gerecht bist Du, o Herr, und Deine Weisungen sind recht.
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
Ganz recht sind Deine Bräuche, die Du bestimmst, und lauter Wahrheit.
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Mein Eifer zehrt mich auf, daß meine Gegner Deine Worte so vergessen.
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
Dein Wort ist rein geläutert; Dein Knecht hat's lieb.
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
Gering, verachtet bin ich zwar; doch ich vergesse nimmer Deine Vorschriften.
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
Dein Recht bleibt ewig Recht; Wahrheit ist Deine Lehre.
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
Mich treffen Not und Angst; doch Wonne sind mir Deine Satzungen.
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
Allzeit sind Deine Bräuche richtig. Gib Einsicht mir, daß ich am Leben bleibe!
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
Von ganzem Herzen rufe ich: "Herr, höre mich! Ich möchte Deine Ordnungen befolgen!"
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
"Hilf mir!" so rufe ich zu Dir. "Ich möchte Deine Zeugnisse beachten."
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
Zur Zeit der Dämmerung erheb ich mich und flehe; ich harre Deines Wortes.
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Bevor der Morgen graut, sind meine Augen wach, Dein Wort zu überdenken.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
Nach Deiner Huld erhöre mein Gebet! Wie's Deine Art ist, laß mich leben!
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Die nach dem Laster jagen, kommen diesem immer näher und Deiner Lehre immer ferner.
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
Jedoch auch Du bist nahe, Herr; all Deine Satzungen sind Wahrheit.
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
Von Urzeit her, so weiß ich es von Deinen Zeugnissen, Du hast sie eingesetzt für immer.
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
Sieh her auf meine Not und rette mich! Ich habe Deine Lehre nicht vergessen.
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Zu meiner Rettung führe meine Sache! Nach Deinem Worte laß mich leben!
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
Den Frevlern ferne ist das Heil, weil sie nach Deinen Ordnungen nichts fragen.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Gar groß ist Dein Erbarmen, Herr. Laß mich, wie's Deine Art ist, leben!
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
Obschon mich viele drängen und verfolgen, so weiche ich doch nicht von Deinen Zeugnissen.
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
Erblick ich Treulose, streit ich mit ihnen, dieweil Dein Wort sie nicht beachten.
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Wie gerne hab ich Deine Vorschriften! Erhalte mich nach Deiner Huld am Leben, Herr!
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
Beständigkeit ist Deines Wortes Eigenart; für immer gelten Deine so gerechten Weisungen.
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
Von Fürsten werd ich ohne Grund verfolgt; doch nur vor Deinem Worte bebt mein Herz.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
Ich freue mich ob Deines Wortes, wie der, so reiche Beute findet.
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
Mit großem Abscheu hasse ich die Falschheit; nur Deine Lehre liebe ich.
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
Ich preise Dich des Tages siebenmal für Deine so gerechten Weisungen.
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
Die Deine Lehre lieben, ernten reichen Frieden; für sie gibt's keinen Anstoß mehr.
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
Ich harre Deines Heiles, Herr, und Deine Satzungen befolge ich.
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
Auf Deine Zeugnisse hat meine Seele acht und liebt sie über alle Maßen.
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
Ich achte Deine Vorschriften und Bräuche; all meine Wege liegen ja vor Dir.
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Laß vor Dich kommen, Herr, mein Flehen! Nach Deinem Worte gib mir Einsicht!
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Mein Flehen komme vor Dein Angesicht! Errette mich nach Deinem Wort!
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Ein Loblied ström von meinen Lippen, gewöhnst Du mich an Deine Ordnungen!
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
Dein Wort besinge meine Zunge! Denn alle Deine Satzungen sind Recht.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
Zum Beistand reiche mir die Hand! Denn Deine Vorschriften hab ich erwählt.
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
Nach Deinem Heil verlangt's mich, Herr, und Wonne ist mir Deine Lehre.
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
So möge leben meine Seele und Dich preisen, und dazu mögen mir verhelfen Deine Weisungen!
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
Wie ein verloren Schäflein irre ich umher. Such Deinen Knecht! Denn ich vergesse niemals Deine Satzungen.
