Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
Heureux ceux qui sont intègres dans leur voie, Qui marchent selon la loi de l’Éternel!
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Heureux ceux qui gardent ses préceptes, Qui le cherchent de tout leur cœur,
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
Qui ne commettent point d’iniquité, Et qui marchent dans ses voies!
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
Tu as prescrit tes ordonnances, Pour qu’on les observe avec soin.
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
Puissent mes actions être bien réglées, Afin que je garde tes statuts!
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
Alors je ne rougirai point, A la vue de tous tes commandements.
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
Je te louerai dans la droiture de mon cœur, En apprenant les lois de ta justice.
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
Je veux garder tes statuts: Ne m’abandonne pas entièrement!
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
Comment le jeune homme rendra-t-il pur son sentier? En se dirigeant d’après ta parole.
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
Je te cherche de tout mon cœur: Ne me laisse pas égarer loin de tes commandements!
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
Je serre ta parole dans mon cœur, Afin de ne pas pécher contre toi.
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Béni sois-tu, ô Éternel! Enseigne-moi tes statuts!
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
De mes lèvres j’énumère Toutes les sentences de ta bouche.
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Je me réjouis en suivant tes préceptes, Comme si je possédais tous les trésors.
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
Je médite tes ordonnances, J’ai tes sentiers sous les yeux.
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
Je fais mes délices de tes statuts, Je n’oublie point ta parole.
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
Fais du bien à ton serviteur, pour que je vive Et que j’observe ta parole!
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Ouvre mes yeux, pour que je contemple Les merveilles de ta loi!
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Je suis un étranger sur la terre: Ne me cache pas tes commandements!
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
Mon âme est brisée par le désir Qui toujours la porte vers tes lois.
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Tu menaces les orgueilleux, ces maudits, Qui s’égarent loin de tes commandements.
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Décharge-moi de l’opprobre et du mépris! Car j’observe tes préceptes.
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
Des princes ont beau s’asseoir et parler contre moi, Ton serviteur médite tes statuts.
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
Tes préceptes font mes délices, Ce sont mes conseillers.
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
Mon âme est attachée à la poussière: Rends-moi la vie selon ta parole!
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
Je raconte mes voies, et tu m’exauces: Enseigne-moi tes statuts!
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Fais-moi comprendre la voie de tes ordonnances, Et je méditerai sur tes merveilles!
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Mon âme pleure de chagrin: Relève-moi selon ta parole!
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
Éloigne de moi la voie du mensonge, Et accorde-moi la grâce de suivre ta loi!
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
Je choisis la voie de la vérité, Je place tes lois sous mes yeux.
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Je m’attache à tes préceptes: Éternel, ne me rends point confus!
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
Je cours dans la voie de tes commandements, Car tu élargis mon cœur.
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
Enseigne-moi, Éternel, la voie de tes statuts, Pour que je la retienne jusqu’à la fin!
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Donne-moi l’intelligence, pour que je garde ta loi Et que je l’observe de tout mon cœur!
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Conduis-moi dans le sentier de tes commandements! Car je l’aime.
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
Incline mon cœur vers tes préceptes, Et non vers le gain!
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Détourne mes yeux de la vue des choses vaines, Fais-moi vivre dans ta voie!
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Accomplis envers ton serviteur ta promesse, Qui est pour ceux qui te craignent!
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Éloigne de moi l’opprobre que je redoute! Car tes jugements sont pleins de bonté.
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
Voici, je désire pratiquer tes ordonnances: Fais-moi vivre dans ta justice!
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
Éternel, que ta miséricorde vienne sur moi, Ton salut selon ta promesse!
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
Et je pourrai répondre à celui qui m’outrage, Car je me confie en ta parole.
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
N’ôte pas entièrement de ma bouche la parole de la vérité! Car j’espère en tes jugements.
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
Je garderai ta loi constamment, A toujours et à perpétuité.
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
Je marcherai au large, Car je recherche tes ordonnances.
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
Je parlerai de tes préceptes devant les rois, Et je ne rougirai point.
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
Je fais mes délices de tes commandements. Je les aime.
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
Je lève mes mains vers tes commandements que j’aime, Et je veux méditer tes statuts.
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Souviens-toi de ta promesse à ton serviteur, Puisque tu m’as donné l’espérance!
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
C’est ma consolation dans ma misère, Car ta promesse me rend la vie.
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
Des orgueilleux me chargent de railleries; Je ne m’écarte point de ta loi.
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
Je pense à tes jugements d’autrefois, ô Éternel! Et je me console.
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Une colère ardente me saisit à la vue des méchants Qui abandonnent ta loi.
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
Tes statuts sont le sujet de mes cantiques, Dans la maison où je suis étranger.
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
La nuit je me rappelle ton nom, ô Éternel! Et je garde ta loi.
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
C’est là ce qui m’est propre, Car j’observe tes ordonnances.
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
Ma part, ô Éternel! Je le dis, C’est de garder tes paroles.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Je t’implore de tout mon cœur: Aie pitié de moi, selon ta promesse!
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
Je réfléchis à mes voies, Et je dirige mes pieds vers tes préceptes.
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
Je me hâte, je ne diffère point D’observer tes commandements.
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
Les pièges des méchants m’environnent; Je n’oublie point ta loi.
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
Au milieu de la nuit je me lève pour te louer, A cause des jugements de ta justice.
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
Je suis l’ami de tous ceux qui te craignent, Et de ceux qui gardent tes ordonnances.
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
La terre, ô Éternel! Est pleine de ta bonté; Enseigne-moi tes statuts!
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Tu fais du bien à ton serviteur, O Éternel! Selon ta promesse.
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
Enseigne-moi le bon sens et l’intelligence! Car je crois à tes commandements.
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Avant d’avoir été humilié, je m’égarais; Maintenant j’observe ta parole.
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Tu es bon et bienfaisant; Enseigne-moi tes statuts!
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
Des orgueilleux imaginent contre moi des faussetés; Moi, je garde de tout mon cœur tes ordonnances.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
Leur cœur est insensible comme la graisse; Moi, je fais mes délices de ta loi.
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
Il m’est bon d’être humilié, Afin que j’apprenne tes statuts.
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Mieux vaut pour moi la loi de ta bouche Que mille objets d’or et d’argent.
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
Tes mains m’ont créé, elles m’ont formé; Donne-moi l’intelligence, pour que j’apprenne tes commandements!
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
Ceux qui te craignent me voient et se réjouissent, Car j’espère en tes promesses.
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
Je sais, ô Éternel! Que tes jugements sont justes; C’est par fidélité que tu m’as humilié.
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
Que ta bonté soit ma consolation, Comme tu l’as promis à ton serviteur!
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
Que tes compassions viennent sur moi, pour que je vive! Car ta loi fait mes délices.
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
Qu’ils soient confondus, les orgueilleux qui m’oppriment sans cause! Moi, je médite sur tes ordonnances.
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Qu’ils reviennent à moi, ceux qui te craignent, Et ceux qui connaissent tes préceptes!
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
Que mon cœur soit sincère dans tes statuts, Afin que je ne sois pas couvert de honte!
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
Mon âme languit après ton salut; J’espère en ta promesse.
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
Mes yeux languissent après ta promesse; Je dis: Quand me consoleras-tu?
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
Car je suis comme une outre dans la fumée; Je n’oublie point tes statuts.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Quel est le nombre des jours de ton serviteur? Quand feras-tu justice de ceux qui me persécutent?
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
Des orgueilleux creusent des fosses devant moi; Ils n’agissent point selon ta loi.
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Tous tes commandements ne sont que fidélité; Ils me persécutent sans cause: secours-moi!
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Ils ont failli me terrasser et m’anéantir; Et moi, je n’abandonne point tes ordonnances.
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Rends-moi la vie selon ta bonté, Afin que j’observe les préceptes de ta bouche!
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
A toujours, ô Éternel! Ta parole subsiste dans les cieux.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
De génération en génération ta fidélité subsiste; Tu as fondé la terre, et elle demeure ferme.
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
C’est d’après tes lois que tout subsiste aujourd’hui, Car toutes choses te sont assujetties.
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Si ta loi n’eût fait mes délices, J’eusse alors péri dans ma misère.
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
Je n’oublierai jamais tes ordonnances, Car c’est par elles que tu me rends la vie.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
Je suis à toi: sauve-moi! Car je recherche tes ordonnances.
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Des méchants m’attendent pour me faire périr; Je suis attentif à tes préceptes.
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
Je vois des bornes à tout ce qui est parfait: Tes commandements n’ont point de limite.
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
Combien j’aime ta loi! Elle est tout le jour l’objet de ma méditation.
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
Tes commandements me rendent plus sage que mes ennemis, Car je les ai toujours avec moi.
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
Je suis plus instruit que tous mes maîtres, Car tes préceptes sont l’objet de ma méditation.
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
J’ai plus d’intelligence que les vieillards, Car j’observe tes ordonnances.
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
Je retiens mon pied loin de tout mauvais chemin, Afin de garder ta parole.
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
Je ne m’écarte pas de tes lois, Car c’est toi qui m’enseignes.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
Que tes paroles sont douces à mon palais, Plus que le miel à ma bouche!
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
Par tes ordonnances je deviens intelligent, Aussi je hais toute voie de mensonge.
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
Ta parole est une lampe à mes pieds, Et une lumière sur mon sentier.
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
Je jure, et je le tiendrai, D’observer les lois de ta justice.
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
Je suis bien humilié: Éternel, rends-moi la vie selon ta parole!
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
Agrée, ô Éternel! Les sentiments que ma bouche exprime, Et enseigne-moi tes lois!
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
Ma vie est continuellement exposée, Et je n’oublie point ta loi.
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Des méchants me tendent des pièges, Et je ne m’égare pas loin de tes ordonnances.
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
Tes préceptes sont pour toujours mon héritage, Car ils sont la joie de mon cœur.
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
J’incline mon cœur à pratiquer tes statuts, Toujours, jusqu’à la fin.
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
Je hais les hommes indécis, Et j’aime ta loi.
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Tu es mon asile et mon bouclier; J’espère en ta promesse.
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Éloignez-vous de moi, méchants, Afin que j’observe les commandements de mon Dieu!
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Soutiens-moi selon ta promesse, afin que je vive, Et ne me rends point confus dans mon espérance!
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Sois mon appui, pour que je sois sauvé, Et que je m’occupe sans cesse de tes statuts!
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Tu méprises tous ceux qui s’écartent de tes statuts, Car leur tromperie est sans effet.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
Tu enlèves comme de l’écume tous les méchants de la terre; C’est pourquoi j’aime tes préceptes.
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
Ma chair frissonne de l’effroi que tu m’inspires, Et je crains tes jugements.
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
J’observe la loi et la justice: Ne m’abandonne pas à mes oppresseurs!
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Prends sous ta garantie le bien de ton serviteur, Ne me laisse pas opprimer par des orgueilleux!
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Mes yeux languissent après ton salut, Et après la promesse de ta justice.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
Agis envers ton serviteur selon ta bonté, Et enseigne-moi tes statuts!
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
Je suis ton serviteur: donne-moi l’intelligence, Pour que je connaisse tes préceptes!
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
Il est temps que l’Éternel agisse: Ils transgressent ta loi.
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
C’est pourquoi j’aime tes commandements, Plus que l’or et que l’or fin;
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
C’est pourquoi je trouve justes toutes tes ordonnances, Je hais toute voie de mensonge.
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
Tes préceptes sont admirables: Aussi mon âme les observe.
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
La révélation de tes paroles éclaire, Elle donne de l’intelligence aux simples.
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
J’ouvre la bouche et je soupire, Car je suis avide de tes commandements.
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Tourne vers moi ta face, et aie pitié de moi, Selon ta coutume à l’égard de ceux qui aiment ton nom!
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
Affermis mes pas dans ta parole, Et ne laisse aucune iniquité dominer sur moi!
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Délivre-moi de l’oppression des hommes, Afin que je garde tes ordonnances!
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
Fais luire ta face sur ton serviteur, Et enseigne-moi tes statuts!
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Mes yeux répandent des torrents d’eaux, Parce qu’on n’observe point ta loi.
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
Tu es juste, ô Éternel! Et tes jugements sont équitables;
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
Tu fondes tes préceptes sur la justice Et sur la plus grande fidélité.
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Mon zèle me consume, Parce que mes adversaires oublient tes paroles.
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
Ta parole est entièrement éprouvée, Et ton serviteur l’aime.
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
Je suis petit et méprisé; Je n’oublie point tes ordonnances.
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
Ta justice est une justice éternelle, Et ta loi est la vérité.
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
La détresse et l’angoisse m’atteignent: Tes commandements font mes délices.
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
Tes préceptes sont éternellement justes: Donne-moi l’intelligence, pour que je vive!
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
Je t’invoque de tout mon cœur: exauce-moi, Éternel, Afin que je garde tes statuts!
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
Je t’invoque: sauve-moi, Afin que j’observe tes préceptes!
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
Je devance l’aurore et je crie; J’espère en tes promesses.
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Je devance les veilles et j’ouvre les yeux, Pour méditer ta parole.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
Écoute ma voix selon ta bonté! Rends-moi la vie selon ton jugement!
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Ils s’approchent, ceux qui poursuivent le crime, Ils s’éloignent de la loi.
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
Tu es proche, ô Éternel! Et tous tes commandements sont la vérité.
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
Dès longtemps je sais par tes préceptes Que tu les as établis pour toujours.
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
Vois ma misère, et délivre-moi! Car je n’oublie point ta loi.
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Défends ma cause, et rachète-moi; Rends-moi la vie selon ta promesse!
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
Le salut est loin des méchants, Car ils ne recherchent pas tes statuts.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Tes compassions sont grandes, ô Éternel! Rends-moi la vie selon tes jugements!
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
Mes persécuteurs et mes adversaires sont nombreux; Je ne m’écarte point de tes préceptes,
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
Je vois avec dégoût des traîtres Qui n’observent pas ta parole.
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Considère que j’aime tes ordonnances: Éternel, rends-moi la vie selon ta bonté!
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
Le fondement de ta parole est la vérité, Et toutes les lois de ta justice sont éternelles.
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
Des princes me persécutent sans cause; Mais mon cœur ne tremble qu’à tes paroles.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
Je me réjouis de ta parole, Comme celui qui trouve un grand butin.
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
Je hais, je déteste le mensonge; J’aime ta loi.
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
Sept fois le jour je te célèbre, A cause des lois de ta justice.
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
Il y a beaucoup de paix pour ceux qui aiment ta loi, Et il ne leur arrive aucun malheur.
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
J’espère en ton salut, ô Éternel! Et je pratique tes commandements.
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
Mon âme observe tes préceptes, Et je les aime beaucoup.
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
Je garde tes ordonnances et tes préceptes, Car toutes mes voies sont devant toi.
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Que mon cri parvienne jusqu’à toi, ô Éternel! Donne-moi l’intelligence, selon ta promesse!
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Que ma supplication arrive jusqu’à toi! Délivre-moi, selon ta promesse!
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Que mes lèvres publient ta louange! Car tu m’enseignes tes statuts.
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
Que ma langue chante ta parole! Car tous tes commandements sont justes.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
Que ta main me soit en aide! Car j’ai choisi tes ordonnances.
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
Je soupire après ton salut, ô Éternel! Et ta loi fait mes délices.
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
Que mon âme vive et qu’elle te loue! Et que tes jugements me soutiennent!
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
Je suis errant comme une brebis perdue: cherche ton serviteur, Car je n’oublie point tes commandements.
