Псалми 109
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
| למנצח לדוד מזמור אלהי תהלתי אל תחרש׃ |
2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
| כי פי רשע ופי מרמה עלי פתחו דברו אתי לשון שקר׃ |
3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
| ודברי שנאה סבבוני וילחמוני חנם׃ |
4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
| תחת אהבתי ישטנוני ואני תפלה׃ |
5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
| וישימו עלי רעה תחת טובה ושנאה תחת אהבתי׃ |
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
| הפקד עליו רשע ושטן יעמד על ימינו׃ |
7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
| בהשפטו יצא רשע ותפלתו תהיה לחטאה׃ |
8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
| יהיו ימיו מעטים פקדתו יקח אחר׃ |
9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
| יהיו בניו יתומים ואשתו אלמנה׃ |
10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
| ונוע ינועו בניו ושאלו ודרשו מחרבותיהם׃ |
11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
| ינקש נושה לכל אשר לו ויבזו זרים יגיעו׃ |
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
| אל יהי לו משך חסד ואל יהי חונן ליתומיו׃ |
13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
| יהי אחריתו להכרית בדור אחר ימח שמם׃ |
14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
| יזכר עון אבתיו אל יהוה וחטאת אמו אל תמח׃ |
15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
| יהיו נגד יהוה תמיד ויכרת מארץ זכרם׃ |
16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
| יען אשר לא זכר עשות חסד וירדף איש עני ואביון ונכאה לבב למותת׃ |
17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
| ויאהב קללה ותבואהו ולא חפץ בברכה ותרחק ממנו׃ |
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
| וילבש קללה כמדו ותבא כמים בקרבו וכשמן בעצמותיו׃ |
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
| תהי לו כבגד יעטה ולמזח תמיד יחגרה׃ |
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
| זאת פעלת שטני מאת יהוה והדברים רע על נפשי׃ |
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
| ואתה יהוה אדני עשה אתי למען שמך כי טוב חסדך הצילני׃ |
22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
| כי עני ואביון אנכי ולבי חלל בקרבי׃ |
23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
| כצל כנטותו נהלכתי ננערתי כארבה׃ |
24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
| ברכי כשלו מצום ובשרי כחש משמן׃ |
25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
| ואני הייתי חרפה להם יראוני יניעון ראשם׃ |
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
| עזרני יהוה אלהי הושיעני כחסדך׃ |
27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
| וידעו כי ידך זאת אתה יהוה עשיתה׃ |
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
| יקללו המה ואתה תברך קמו ויבשו ועבדך ישמח׃ |
29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
| ילבשו שוטני כלמה ויעטו כמעיל בשתם׃ |
30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
| אודה יהוה מאד בפי ובתוך רבים אהללנו׃ |
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
| כי יעמד לימין אביון להושיע משפטי נפשו׃ |
