Псалми 108

1 Пісня. Псалом Давидів. Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!

Nyanyian. Mazmur Daud. Aku percaya teguh, ya Allah, aku mau menyanyi dan memuji Engkau. Hai bangunlah, jiwaku!

2 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!

Hai bangunlah, gambus dan kecapi! Aku mau membangunkan fajar.

3 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,

TUHAN, aku mau bersyukur kepada-Mu di antara bangsa-bangsa. Kuingin menyanyikan pujian bagi-Mu di antara umat manusia.

4 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!

Sebab kasih-Mu besar sampai ke langit dan kesetiaan-Mu sampai ke awan-awan.

5 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!

Ya Allah, tunjukkanlah keagungan-Mu di langit, dan kemuliaan-Mu di seluruh bumi.

6 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!

Selamatkanlah kami dengan kuasa-Mu, jawablah doa kami, supaya orang-orang yang Kaukasihi diselamatkan.

7 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.

Dari kediaman-Nya yang suci Allah berkata, "Aku mau bersorak dan membagi-bagikan tanah Sikhem, Lembah Sukot akan Kuundi.

8 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.

Gilead dan Manasye adalah milik-Ku, Efraim topi baja-Ku, dan Yehuda tongkat kerajaan-Ku.

9 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“

Tapi Moab adalah tempat pembasuhan kaki-Ku; Aku bersorak kemenangan atas Filistea. Kepada Edom Kulemparkan kasut-Ku, sebagai tanda bahwa ia milik-Ku."

10 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?

Siapa akan membawa aku ke Edom? Siapa menuntun aku ke kota berkubu itu?

11 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?

Ya Allah, tidakkah Engkau ikut bersama kami? Tidakkah Engkau maju bersama tentara kami?

12 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!

Tolonglah kami terhadap musuh, sebab bantuan manusia tidak berguna.

13 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!

Bersama Allah, kita akan gagah perkasa; Dialah yang mengalahkan musuh kita.