Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
Przysłowia Salomona, syna Dawida, króla Izraela;
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
Do poznania mądrości i karności, do zrozumienia słów roztropnych;
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
Do zdobycia pouczenia w mądrości, w sprawiedliwości, w sądzie i w prawości;
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
Do udzielenia prostym rozwagi, a młodemu – wiedzy i roztropności.
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
Mądry posłucha i przybędzie mu wiedzy, a rozumny nabędzie rad;
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
Aby rozumieć przysłowia i [ich] wykładnię, słowa mądrych i ich zagadki.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
Bojaźń PANA jest początkiem wiedzy, ale głupcy gardzą mądrością i karnością.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
Synu mój, słuchaj pouczenia swego ojca i nie odrzucaj nauki swojej matki;
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
Bo one będą wdzięczną ozdobą na twojej głowie i [kosztownym] łańcuchem na szyi.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
Synu mój, jeśli grzesznicy cię namawiają, nie pozwalaj.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
Jeśli mówią: Chodź z nami, czyhajmy na krew, zaczajmy się na niewinnego bez powodu;
Pożremy ich żywcem jak grób, całych, jak zstępujących do dołu; (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
Znajdziemy wszelkie kosztowności, napełnimy swoje domy łupem;
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
Dziel z nami swój los; miejmy wszyscy jedną sakiewkę.
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
Synu mój, nie wyruszaj z nimi w drogę; powstrzymaj swoją nogę od ich ścieżki.
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
Ich nogi bowiem biegną do zła i spieszą się do przelania krwi.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
Na próżno zastawia się sieci na oczach wszelkiego ptactwa.
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
Oni też czyhają na własną krew, czają się na własne życie.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Takie są ścieżki każdego, który jest chciwy zysku; swojemu właścicielowi [taki zysk] odbiera życie.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
Mądrość woła na dworze, podnosi swój głos na ulicach.
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
Woła w największym zgiełku, u wrót bram, w mieście wygłasza swoje słowa:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
Jak długo, prości, będziecie kochać głupotę, szydercy – lubować się w swoim szyderstwie, a głupi – nienawidzić wiedzy?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Nawróćcie się na moje upomnienie; oto wyleję na was mojego ducha, oznajmię wam moje słowa.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
Ponieważ wołałam, a odmawialiście; wyciągałam rękę, a nikt nie zważał;
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
Owszem, odrzuciliście całą moją radę i nie chcieliście [przyjąć] mojego upomnienia;
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
Dlatego będę się śmiać z waszego nieszczęścia, będę szydzić z was, gdy przyjdzie to, czego się boicie.
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
Gdy nadejdzie jak spustoszenie to, czego się boicie, i [gdy] wasze nieszczęście nadciągnie jak wicher, gdy nadejdzie na was ucisk i cierpienie;
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Wtedy będą mnie wzywać, a nie wysłucham; będą mnie szukać pilnie, lecz mnie nie znajdą.
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
Bo znienawidzili wiedzę i nie wybrali bojaźni PANA;
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
Ani nie chcieli mojej rady, [ale] gardzili każdym moim upomnieniem.
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
Dlatego spożyją owoc swoich dróg i będą nasyceni swymi radami.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
Bo odstępstwo prostych zabije ich i szczęście głupich zgubi ich.
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
[Ale] kto mnie słucha, będzie mieszkać bezpiecznie i będzie wolny od strachu przed złem.
