Приповісті 8

1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?

Donge rieko luongo? Donge ngʼeyo tiend wach tingʼo dwonde ka goyo koko?

2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!

Ochungʼ e kuonde motingʼore e bath yo, e akerkeke mag yore.

3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:

Oywak matek e bath dhorangeye midonjogo e dala maduongʼ,

4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:

kowacho niya, “Aluongou, yaye un ji, aluongou un ji duto manie piny.

5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!

Un joma ngʼeyogi tin, nwangʼuru rieko; to un joma ofuwo, nwangʼuru ngʼeyo.

6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.

Winjuru, nikech an gi gik mabeyo mangʼeny madwaro nyisou; ayawo dhoga mondo awach gima kare.

7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.

Dhoga wacho gima adiera nikech dhoga kwedo gik maricho.

8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.

Weche duto mawuok e dhoga gin kare, onge moro kuomgi mobam kata modwanyore.

9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.

Ne jogo mongʼeyo pogo tiend wach, gigi duto nikare, giber ni jogo man-gi ngʼeyo.

10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:

Yier puonjna kar fedha kendo ngʼeyo kar dhahabu mowal,

11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!

nikech rieko ber moloyo kite ma nengogi tek, kendo gimoro amora madiher ok nyal romo kode.

12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.

“An, rieko, wadak kaachiel gi ngʼado bura makare; an-gi ngʼeyo kod pogo tiend wach.

13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!

Luoro Jehova Nyasaye en sin gi richo; amon gi sunga kod ngʼayi, timbe maricho kod wuoyo mochido.

14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.

Ngʼado rieko kod ngʼado bura malongʼo gin maga; an-gi winjo tiend wach kod nyalo.

15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.

An ema amiyo ruodhi locho kendo joloch loso chike makare.

16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.

Nikech an, amiyo yawuot ruodhi loch kod joka ruodhi duto marito pinje.

17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!

Ahero jogo mohera, to jogo ma manya yuda.

18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:

Mwandu gi luor ni kuoma, mwandu mochwere kod mewo.

19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!

Olemba ber moloyo dhahabu maber, gino machiwo oloyo fedha moyier.

20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,

Awuotho e yo mobidhore makare, e yore mag bura makare,

21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!

kachiwo mwandu ni jogo mohera kendo amiyo kuondegi mag keno bedo mopongʼ chutho.

22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —

“Jehova Nyasaye nokwongo chweya kaka tichne mokwongo motelo ni tijene machon.

23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.

Noyiera aa chakruok manyaka chiengʼ, kapok piny kobetie.

24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.

Kapok nembe kobetie, nonywola kata ka sokni mopongʼ gi pi ne onge.

25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,

Nonywola ka gode madongo ne pok obedo kuonde ma gintie, bende ka gode matindo ne pod onge,

26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.

kapok ne ochweyo piny kaachiel gi pewene kata mana lowo mar piny.

27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,

Ne antie kane oketo polo kama entie, kata kane oketo giko mar nembe,

28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,

kane oketo boche polo malo, kendo kane oketo sokni mag nembe mogurore motegno,

29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —

kane ochiwo kuonde giko mag nam matin mondo pi kik okadh kama oketee, kendo kane oloso mise mar piny.

30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,

Ne an jatich molony mobedo bute. Napongʼ gi mor mogundho odiechiengʼ ka odiechiengʼ kamor e nyime kinde duto,

31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!

ka amor e pinye mangima kendo ail gi ji duto.

32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!

“Omiyo koro yawuota, winjauru; gin johawi jogo morito yorena.

33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!

Winjuru puonjna mondo ubed mariek, kik uchagi.

34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!

En jahawi ngʼat mawinja, marito pile e dhoutena korito e dhorangaya.

35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.

Nimar ngʼat monwangʼa oyudo ngima kendo oyudo ngʼwono kuom Jehova Nyasaye.

36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“

To ngʼatno ma odaga hinyore kende owuon; jogo duto mamon koda ohero tho.”