Приповісті 5
1 Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
Mon fils, sois attentif à ma sagesse, et à ma prudence incline ton oreille,
2 щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
Afin que tu veilles sur tes pensées, et que tes lèvres conservent la discipline. Prends garde à l’artifice fallacieux de la femme;
3 Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
Car c’est un rayon distillant le miel, que les lèvres d’une prostituée, et plus brillant que l’huile est son gosier;
4 та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
Mais ses derniers moments sont amers comme l’absinthe, et perçants comme un glaive à deux tranchants.
Ses pieds descendent à la mort, et jusqu’aux enfers ses pas pénètrent. (Sheol h7585)
6 Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
Ils ne marchent point par le sentier de la vie: ses pas sont incertains, et on ne peut les découvrir.
7 Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
Maintenant donc, mon fils, écoute-moi, et ne t’écarte pas des paroles de ma bouche.
8 віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
Eloigne d’elle ta voie, et ne t’approche pas de la porte de sa maison.
9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
Ne donne pas à des étrangers ton honneur, et tes années à un cruel vengeur,
10 щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
De peur que des étrangers ne soient comblés de tes biens, et que tes travaux n’aillent dans la maison d’un autre,
11 І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
Et que tu ne gémisses à la fin, quand tu auras consumé tes chairs et ton corps; et que tu ne dises:
12 і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
D’où vient que j’ai déteste la discipline, et qu’aux remontrances n’a pas acquiescé mon cœur,
13 І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
Et que je n’ai pas écouté la voix de ceux qui m’instruisaient, et qu’à mes maîtres je n’ai pas incliné mon oreille?
14 Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
J’ai été presque dans toute sorte de maux au milieu de l’assemblée et de la réunion.
15 Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
Bois de l’eau de ta citerne, et de l’eau vive de ton puits:
16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
Que les cours de tes fontaines soient dirigés au dehors; et dans les rues partage tes eaux.
17 Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
Possède-les seul, et que des étrangers n’y aient point de part avec toi.
18 Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
Que ta source soit bénie; et réjouis-toi avec la femme de ta jeunesse;
19 вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
Qu’elle te soit une biche très chère, un très agréable faon; que ses charmes t’enivrent en tout temps; et que dans son amour soit toujours ta joie.
20 І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
Pourquoi, mon fils, seras-tu séduit par une étrangère, et reposeras-tu dans le sein d’une autre?
21 Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
Le Seigneur regarde les voies de l’homme, et il considère tous ses pas.
22 власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
Ses iniquités saisissent l’impie, et par les liens de ses propres péchés, il est enchaîné.
23 помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
Il mourra, parce qu’il n’a pas eu de discipline, et c’est par l’excès de sa folie qu’il sera trompé.
