Приповісті 4

1 Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,

Yawuota, winjuru puonj mag wuonu; chikuru itu eka ubed gi ngʼeyo moloyo.

2 бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,

Puonj mara mamiyou beyo, omiyo kik ujwangʼ puonjna.

3 бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.

Kane pod an wuowi e od wuora, kane pod an rawera kendo nyathi achiel kende mar minwa,

4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!

nopuonja kowacho niya, “Mak matek wechena gi chunyi duto, rit chikena eka inibed mangima.

5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —

Yud rieko kod ngʼeyo matut, wiyi kik wil kod wechena kata weyogi.

6 не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!

Kik ijwangʼ rieko to obiro bedoni ragengʼ; here, to obiro ritoi.

7 Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!

Rieko nigi duongʼ moloyo, omiyo yud rieko. Kata obedo ni mwanduni duto nyalo rumo, to bed gi winjo tiend wach.

8 Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:

Miye duongʼ, to enotingʼi malo; rwake chutho, to obiro miyi duongʼ.

9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!

Enoket ogut ngʼwono e wiyi kendo nosidhni osimbo mar duongʼ.”

10 Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —

Wuoda, winji kendo yie gima awacho eka higni mag ngimani nobed mangʼeny.

11 дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:

Apuonji e yor rieko kendo anyisi yo makare.

12 коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!

Ka iwuotho, to ok inikier bende ka iringo, to ok inichwanyri.

13 Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!

Mak motegno gima isepuonjori, kik iweye, olalni to irite maber, nikech en e ngimani.

14 На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —

Kik iwuothi e yor joma timbegi mono kata kik iluw yor jomaricho.

15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —

Bed mabor gi yorno, kik iwuothie, to wichri kendo iluw yori iwuon.

16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!

Nikech ok ginyal nindo nyaka gitim gima mono; ayula wangʼ bende ok nyal terogi kapok gimiyo ngʼato opodho.

17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.

Timbe mamono e chiembgi ma gichamo, to timbe ja-mahundu e divai ma gimadho.

18 А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!

Yor joma kare chalo ka ugwe mar kogwen, omedo rieny maler nyaka chiengʼ wuogi.

19 Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.

To yor joricho chalo gi mudho mandiwa; ok gingʼeyo gima miyo gichwanyore.

20 Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!

Wuoda, chik iti malongʼo ne gima awacho, chik iti maber ne wechena.

21 Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!

Kik iwe gilal e wangʼi to kan-gi e chunyi;

22 Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.

nikech gikelo ngima ni jogo moyudogo kendo gin gi ngima maber ne ringre dhano duto.

23 Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.

To moloyo duto, rit chunyi, nikech en e soko mar ngima.

24 Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.

Wach ma ok adiera kik aa e dhogi; weche mag miganga kik wuogi e dhogi.

25 Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.

Rang mana nyimi tir, ka ichomo wangʼi moriere tir e nyimi.

26 Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:

Rie yore tir monego iluw kendo luw mana yore motegno.

27 не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!

Kik ibar kidhiyo korachwich kata koracham; rit tiendi mondo kik idonji e richo.