Приповісті 30
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
| דברי אגור בן-יקה--המשא נאם הגבר לאיתיאל לאיתיאל ואכל |
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
| כי בער אנכי מאיש ולא-בינת אדם לי |
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
| ולא-למדתי חכמה ודעת קדשים אדע |
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
| מי עלה-שמים וירד מי אסף-רוח בחפניו מי צרר-מים בשמלה-- מי הקים כל-אפסי-ארץ מה-שמו ומה-שם-בנו כי תדע |
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
| כל-אמרת אלוה צרופה מגן הוא לחסים בו |
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
| אל-תוסף על-דבריו פן-יוכיח בך ונכזבת |
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
| שתים שאלתי מאתך אל-תמנע ממני בטרם אמות |
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
| שוא ודבר-כזב הרחק ממני-- ראש ועשר אל-תתן-לי הטריפני לחם חקי |
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
| פן אשבע וכחשתי-- ואמרתי מי יהוה ופן-אורש וגנבתי ותפשתי שם אלהי |
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
| אל-תלשן עבד אל-אדנו פן-יקללך ואשמת |
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
| דור אביו יקלל ואת-אמו לא יברך |
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
| דור טהור בעיניו ומצאתו לא רחץ |
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
| דור מה-רמו עיניו ועפעפיו ינשאו |
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
| דור חרבות שניו-- ומאכלות מתלעתיו לאכל עניים מארץ ואביונים מאדם |
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
| לעלוקה שתי בנות-- הב הב שלוש הנה לא תשבענה ארבע לא-אמרו הון |
| שאול ועצר-רחם ארץ לא-שבעה מים ואש לא-אמרה הון (Sheol h7585) |
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
| עין תלעג לאב-- ותבז ליקהת-אם יקרוה ערבי-נחל ויאכלוה בני-נשר |
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
| שלשה המה נפלאו ממני וארבע (וארבעה) לא ידעתים |
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
| דרך הנשר בשמים-- דרך נחש עלי-צור דרך-אניה בלב-ים-- ודרך גבר בעלמה |
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
| כן דרך אשה-- מנאפת אכלה ומחתה פיה ואמרה לא-פעלתי און |
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
| תחת שלוש רגזה ארץ ותחת ארבע לא-תוכל שאת |
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
| תחת-עבד כי ימלוך ונבל כי ישבע-לחם |
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
| תחת שנואה כי תבעל ושפחה כי תירש גברתה |
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
| ארבעה הם קטני-ארץ והמה חכמים מחכמים |
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
| הנמלים עם לא-עז ויכינו בקיץ לחמם |
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
| שפנים עם לא-עצום וישימו בסלע ביתם |
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
| מלך אין לארבה ויצא חצץ כלו |
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
| שממית בידים תתפש והיא בהיכלי מלך |
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
| שלשה המה מיטיבי צעד וארבעה מיטבי לכת |
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
| ליש גבור בבהמה ולא-ישוב מפני-כל |
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
| זרזיר מתנים או-תיש ומלך אלקום עמו |
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
| אם-נבלת בהתנשא ואם-זמות יד לפה |
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
| כי מיץ חלב יוציא חמאה-- ומיץ-אף יוציא דם ומיץ אפים יוציא ריב |
