Приповісті 29

1 Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.

人屡次受责罚，仍然硬着颈项； 他必顷刻败坏，无法可治。

2 Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.

义人增多，民就喜乐； 恶人掌权，民就叹息。

3 Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.

爱慕智慧的，使父亲喜乐； 与妓女结交的，却浪费钱财。

4 Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.

王借公平，使国坚定； 索要贿赂，使国倾败。

5 Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.

谄媚邻舍的， 就是设网罗绊他的脚。

6 У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.

恶人犯罪，自陷网罗； 惟独义人欢呼喜乐。

7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.

义人知道查明穷人的案； 恶人没有聪明，就不得而知。

8 Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.

亵慢人煽惑通城； 智慧人止息众怒。

9 Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.

智慧人与愚妄人相争， 或怒或笑，总不能使他止息。

10 Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.

好流人血的，恨恶完全人， 索取正直人的性命。

11 Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.

愚妄人怒气全发； 智慧人忍气含怒。

12 Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!

君王若听谎言， 他一切臣仆都是奸恶。

13 Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.

贫穷人、强暴人在世相遇； 他们的眼目都蒙耶和华光照。

14 Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.

君王凭诚实判断穷人； 他的国位必永远坚立。

15 Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.

杖打和责备能加增智慧； 放纵的儿子使母亲羞愧。

16 Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.

恶人加多，过犯也加多， 义人必看见他们跌倒。

17 Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.

管教你的儿子，他就使你得安息， 也必使你心里喜乐。

18 Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.

没有异象，民就放肆； 惟遵守律法的，便为有福。

19 Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.

只用言语，仆人不肯受管教； 他虽然明白，也不留意。

20 Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!

你见言语急躁的人吗？ 愚昧人比他更有指望。

21 Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.

人将仆人从小娇养， 这仆人终久必成了他的儿子。

22 Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.

好气的人挑启争端； 暴怒的人多多犯罪。

23 Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.

人的高傲必使他卑下； 心里谦逊的，必得尊荣。

24 Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.

人与盗贼分赃，是恨恶自己的性命； 他听见叫人发誓的声音，却不言语。

25 Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.

惧怕人的，陷入网罗； 惟有倚靠耶和华的，必得安稳。

26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.

求王恩的人多； 定人事乃在耶和华。

27 Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.

为非作歹的，被义人憎嫌； 行事正直的，被恶人憎恶。