Приповісті 27
1 Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
Nie chlub się dniem jutrzejszym, bo nie wiesz, co dzień przyniesie.
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Niech inny cię chwali, a nie twoje usta; ktoś obcy, a nie twoje wargi.
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Ciężki jest kamień i piasek waży, ale gniew głupca cięższy od obu.
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
Okrutny jest gniew i straszliwa zapalczywość, lecz któż się ostoi przed zazdrością?
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
Lepsza jest jawna nagana niż skryta miłość.
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
Rany przyjaciela [są] wierne, ale pocałunki wroga [są] zwodnicze.
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
Dusza nasycona podepcze plaster miodu, a dla głodnej duszy wszystko, co gorzkie, jest słodkie.
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
Jak ptak odlatuje od swego gniazda, tak człowiek odchodzi od swego miejsca.
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Maść i kadzidło radują serce, tak słodycz przyjaciela dzięki radzie od serca.
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
Nie opuszczaj swego przyjaciela ani przyjaciela twego ojca, a w dniu twego nieszczęścia nie wchodź do domu twego brata, bo lepszy [jest] sąsiad bliski niż brat daleki.
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
Bądź mądrym, synu mój, rozwesel moje serce, abym mógł odpowiedzieć temu, który mi urąga.
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
Roztropny dostrzega zło i ukrywa się, a prości idą dalej i ponoszą karę.
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
Zabierz szatę temu, kto [ręczył za] obcego, i od tego, który ręczył za cudzą kobietę, weź zastaw.
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
Kto wczesnym rankiem błogosławi swemu przyjacielowi donośnym głosem, temu będzie to poczytane za przekleństwo.
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
Nieustające kapanie w dniu rzęsistego deszczu i kłótliwa żona są sobie podobne;
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
Kto ją ukrywa, ukrywa wiatr i w prawej ręce [wonny] olejek, który sam siebie wydaje.
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
Żelazo ostrzy się żelazem, tak człowiek zaostrza oblicze swego przyjaciela.
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Kto strzeże drzewa figowego, spożyje jego owoc; tak kto posługuje swemu panu, dozna czci.
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Jak w wodzie odbija się twarz, tak w sercu człowieka – człowiek.
Piekło i zatracenie są nienasycone, tak oczy człowieka są niesyte. (Sheol h7585)
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
Czym dla srebra jest tygiel, a dla złota piec, tym dla człowieka pochwała.
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
Choćbyś zmiażdżył głupca w moździerzu tłuczkiem razem z ziarnami, nie opuści go głupota.
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
Doglądaj pilnie swego dobytku [i] troszcz się o [swe] stada.
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Bo bogactwo nie [trwa] na wieki ani korona przez wszystkie pokolenia.
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
Trawa wyrasta, pojawia się zieleń, z gór zioła zbierają.
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
Owce są na twoje szaty, a kozły [są] zapłatą za pole.
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
I dosyć mleka koziego na pokarm dla ciebie, na wyżywienie twego domu i na utrzymanie twoich służebnic.
