Приповісті 26

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

De même que la neige vient mal en été, et les pluies pendant la moisson, de même la gloire ne convient pas à un insensé.

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

Comme l’oiseau qui passe en volant dans différents lieux, et le passereau qui va où il lui plaît; ainsi une malédiction prononcée sans sujet par quelqu’un reviendra sur lui.

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

Le fouet est pour le cheval, le mors pour l’âne, et la verge pour le dos des imprudents.

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

Ne réponds pas à un fou selon sa folie, de peur que tu ne lui deviennes semblable.

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

Réponds à un fou selon sa folie, de peur qu’il ne lui semble qu’il est sage.

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

Celui-là est boiteux et boit l’iniquité, qui envoie ses paroles par un messager insensé.

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

De même qu’en vain un boiteux a de belles jambes; de même une parabole sied mal dans la bouche des insensés.

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

Comme celui qui jette une pierre dans le monceau de Mercure; ainsi est celui qui rend honneur à un insensé.

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

De même que serait une épine qui naîtrait dans la main d’un homme ivre; de même est une parabole dans la bouche des insensés.

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

Le jugement termine les causes; et celui qui impose silence à l’insensé apaise les colères.

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

Comme le chien qui retourne à son vomissement, ainsi est l’imprudent qui réitère sa folie.

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

As-tu vu un homme qui se croit sage? Il y a plus à espérer d’un insensé que de lui.

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

Le paresseux dit: Un lion est dans la voie, et une lionne dans les chemins;

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

Comme une porte tourne sur son gond, ainsi fait le paresseux dans son lit.

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

Le paresseux cache sa main sous son aisselle, et il est fatigué, s’il la porte à sa bouche.

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

Le paresseux se croit plus sage que sept hommes qui prononcent des sentences.

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

Comme celui qui saisit un chien par les oreilles, ainsi est celui qui, passant, s’irrite et se mêle à la rixe d’un autre.

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

Comme est coupable celui qui lance des flèches et des dards pour donner la mort;

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

Ainsi l’est un homme qui frauduleusement nuit à son ami; et qui, lorsqu’il est surpris, dit: C’est en jouant que je l’ai fait.

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

Lorsque le bois manquera, le feu s’éteindra; de même, les délateurs supprimés, les querelles s’apaiseront.

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

Comme les charbons donnent de la braise et le bois du feu, ainsi l’homme colère suscite des rixes.

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

Les paroles d’un délateur paraissent simples; mais elles parviennent jusqu’au fond des entrailles.

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

De même que serait un vase de terre, si tu voulais l’orner d’un argent impur, de même sont des lèvres enflées, jointes à un cœur corrompu.

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

À ses propres lèvres on connaît un ennemi, lorsque dans son cœur il s’occupe de tromperies.

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

Quand il abaisse sa voix, ne le crois pas, parce que sept malices sont dans son cœur.

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

Quant à celui qui couvre sa haine frauduleusement, sa malice sera révélée dans une assemblée publique.

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

Celui qui creuse une fosse tombera dedans; et celui qui roule une pierre la verra retourner sur lui.

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

Une langue trompeuse n’aime pas la vérité; et une bouche flatteuse opère des ruines.