Приповісті 25

1 І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.

Les proverbes qui suivent émanent également de Salomon et ont été colligés par les gens d’Ezéchias, roi de Juda.

2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.

La gloire de l’Eternel, c’est de s’entourer de mystère; la gloire du roi est d’examiner les choses à fond.

3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.

Tout comme les cieux en hauteur, la terre en profondeur, le cœur des rois est insondable.

4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —

Qu’on sépare les scories de l’argent, et l’orfèvre le travaillera en objet d’art.

5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.

Qu’on éloigne le méchant de la présence du roi, et son trône se trouvera affermi par la justice.

6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,

Ne te pavane pas devant le roi et n’occupe pas la place des grands.

7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.

Car mieux vaut pour toi qu’on te dise: "Monte là!" que si on t’abaissait devant les nobles, chose que tes yeux ont déjà pu voir.

8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?

Ne t’engage pas inconsidérément dans les luttes: tu t’exposerais à ne plus savoir que faire à la fin, si ton prochain te couvrait de confusion.

9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,

As-tu un procès avec, ton prochain, défends-le, mais sans dévoiler des secrets qui ne t’appartiennent pas:

10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.

tu serais blâmé par ceux qui t’entendent et décrié sans retour.

11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.

Des pommes d’or dans des vases d’argent ajourés, telle une parole prononcée à propos.

12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.

Un anneau d’or, un collier de perles, tel le sage qui fait la morale à une oreille attentive.

13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.

Comme une fraîcheur de neige au temps de la moisson, tel le, messager, fidèle à son mandat: il restaure l’âme de son maître.

14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.

Des nuages et du vent, mais de pluie point! Tel est l’homme qui fait grand bruit de ses dons illusoires.

15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.

Par une patience inlassable, on capte la faveur d’un supérieur; un doux parler brise la plus dure résistance.

16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.

As-tu trouvé du miel, manges-en à ta suffisance; mais évite de t’en bourrer: tu le rejetterais.

17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.

Espace tes visites dans la maison de ton ami: il en aurait bientôt assez de toi et te prendrait en grippe.

18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

Une massue, un glaive, une flèche acérée, tel l’homme qui porte un faux témoignage contre son prochain.

19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.

Une dent branlante, un pied chancelant, voilà ce que vaut au jour du malheur la confiance qu’on a dans un traître.

20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.

Enlever son vêtement par un jour glacial, verser du vinaigre sur du nitre, ainsi fait celui qui entonne des chants pour un cœur affligé.

21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,

Si ton ennemi a faim, donne lui à manger; s’il a soif, donne-lui à boire;

22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!

car ainsi tu attises des charbons sur sa tète, et le Seigneur t’en récompensera.

23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.

Le vent du Nord produit la pluie, et la langue qui calomnie en secretles visages aigris.

24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

Mieux vaut habiter l’angle d’un toit que de partager un logis avec une femme acariâtre.

25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.

De l’eau fraîche sur un corps fatigué, telle une bonne nouvelle venant d’un pays lointain.

26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.

Une source boueuse, une fontaine aux eaux troubles, tel est le juste qui fléchit devant le méchant.

27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.

Manger trop de miel ne vaut rien; mais étudier à fond les choses difficiles est un honneur.

28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.

Une ville démantelée, sans remparts, tel est l’homme dont le tempérament ne connaît pas de frein.