Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Ka ibedo mondo ichiem gi ruoth, non maber gima ni e nyimi,
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
ka in jawuoro to dimbri nono to onyalo keto pala e dwondi.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Kik igomb chiembe mamit, nimar chiemono en mar wuondruok.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Kik iwe tich bari ndasi ni mondo ibed ja-mwandu, bed gi rieko mondo iritri.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Ngʼi mwandu mana matin nono, to bangʼe gidhi, nimar adiera gibiro bedo gi bwombe, kendo gifu gidhi e kor polo ka ongo.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Kik icham chiemb jagwondo, kik igomb chiembe mamit,
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
nimar en ngʼat mosiko paro nengo mochul. Owachoni niya, “Chiem kendo methi,” to chunye ok ni kodi.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Ibiro ngʼogo mano matin mane ichamo kendo ibiro bedo ni iketho kindeni kuom pwoch mipuoyego.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Kik iwuo ne ngʼat mofuwo, nikech obiro chayo rieko mag wechegi.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Kik igol kidi mar kiewo machon, kata ima nyithindo maonge wuone puothegi;
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
nimar Jal moritogi en ratego; obiro chwakogi e kindi kodgi.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Ket chunyi ne puonj to iti ne weche mag ngʼeyo.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Kik itamri kumo nyathi; nimar chwat ok nyal nege.
Kikumo nyathi kod kede to obiro reso chunye aa e tho. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Wuoda, ka chunyi riek, eka chunya biro bedo mamor,
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
chunya ma iye nobed mamor ka lewi wacho gima nikare.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Kik ibed gi nyiego e chunyi nikech joricho; to kinde duto bedi gi dwaro mar luoro Jehova Nyasaye moloyo.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Adier, ka itimo kamano to inibed gi geno e ndalo mabiro, kendo genoni ok nongʼad oko.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Wuoda, winja, eka inibed mariek, kendo ket chunyi e yo moriere tir.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Kik iriwri gi jogo ma madho kongʼo mangʼeny kata jowuoro mohero ringʼo,
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
nimar jomer kod jowuoro bedo jochan, kendo nongʼno rwakogi gi lewni moti.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Winj wuonu, nikech en ema nonywoli, kendo kik icha minu ka oti.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Adiera gi rieko gi puonjruok kod ngʼeyo tiend wach ema nyaka iyudi, kata dabed ni ingʼiewogi gi nengo matek.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Wuon ngʼat makare nigi mor maduongʼ; ngʼatno man-gi wuowi mariek obedo mamor kode.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Mad wuonu gi minu bed mamor; mad minu mane onywoli bed gi ilo.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Wuoda, miya chunyi, kendo ket wengegi orit yorena,
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
nimar dhako ma jachode en bur matut, to dhako mabayo en soko madiny.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Ka jamecho obuto korito, to omedo keto ji ma ok jo-adiera mangʼeny e kind ji.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
En ngʼa man-gi masira? En ngʼa man-gi lit? En ngʼa man-gi lweny? En ngʼa man-gi ngʼur? En ngʼa man-gi adhonde ma ok owinjore? En ngʼa man-gi wangʼ makwar motimo remo?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Jogo madeko oko ka kongʼo, madhi mondo gibil kongʼo mokik mayoreyore.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Kik ingʼi kongʼo kochiek mowalo, ka obabni e kikombe, ka omadhore mos kolor piny!
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Bangʼe to okecho ka thuol kendo oketo kwiri kaka fu.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Wengeni biro neno gik mayoreyore to pachi paro gik morundore.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Ibiro chalo ngʼat ma nindo e nam mar apaka matek, ka inindo ewi apaka.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
Ibiro wacho niya, “Gigoya, to ok ahinyra! Gigoya, to ok awinji! Karangʼo ma abiro chiewoe mondo adog ameth kendo?”
