Приповісті 21

1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.

Le cœur du roi est un courant d’eau dans la main de l’Éternel; Il l’incline partout où il veut.

2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

Toutes les voies de l’homme sont droites à ses yeux; Mais celui qui pèse les cœurs, c’est l’Éternel.

3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

La pratique de la justice et de l’équité, Voilà ce que l’Éternel préfère aux sacrifices.

4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.

Des regards hautains et un cœur qui s’enfle, Cette lampe des méchants, ce n’est que péché.

5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.

Les projets de l’homme diligent ne mènent qu’à l’abondance, Mais celui qui agit avec précipitation n’arrive qu’à la disette.

6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.

Des trésors acquis par une langue mensongère Sont une vanité fugitive et l’avant-coureur de la mort.

7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.

La violence des méchants les emporte, Parce qu’ils refusent de faire ce qui est juste.

8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.

Le coupable suit des voies détournées, Mais l’innocent agit avec droiture.

9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

Mieux vaut habiter à l’angle d’un toit, Que de partager la demeure d’une femme querelleuse.

10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.

L’âme du méchant désire le mal; Son ami ne trouve pas grâce à ses yeux.

11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.

Quand on châtie le moqueur, le sot devient sage; Et quand on instruit le sage, il accueille la science.

12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.

Le juste considère la maison du méchant; L’Éternel précipite les méchants dans le malheur.

13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

Celui qui ferme son oreille au cri du pauvre Criera lui-même et n’aura point de réponse.

14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.

Un don fait en secret apaise la colère, Et un présent fait en cachette calme une fureur violente.

15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.

C’est une joie pour le juste de pratiquer la justice, Mais la ruine est pour ceux qui font le mal.

16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

L’homme qui s’écarte du chemin de la sagesse Reposera dans l’assemblée des morts.

17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.

Celui qui aime la joie reste dans l’indigence; Celui qui aime le vin et l’huile ne s’enrichit pas.

18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.

Le méchant sert de rançon pour le juste, Et le perfide pour les hommes droits.

19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

Mieux vaut habiter dans une terre déserte, Qu’avec une femme querelleuse et irritable.

20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.

De précieux trésors et de l’huile sont dans la demeure du sage; Mais l’homme insensé les engloutit.

21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.

Celui qui poursuit la justice et la bonté Trouve la vie, la justice et la gloire.

22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.

Le sage monte dans la ville des héros, Et il abat la force qui lui donnait de l’assurance.

23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.

Celui qui veille sur sa bouche et sur sa langue Préserve son âme des angoisses.

24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.

L’orgueilleux, le hautain, s’appelle un moqueur; Il agit avec la fureur de l’arrogance.

25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —

Les désirs du paresseux le tuent, Parce que ses mains refusent de travailler;

26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.

Tout le jour il éprouve des désirs; Mais le juste donne sans parcimonie.

27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

Le sacrifice des méchants est quelque chose d’abominable; Combien plus quand ils l’offrent avec des pensées criminelles!

28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.

Le témoin menteur périra, Mais l’homme qui écoute parlera toujours.

29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.

Le méchant prend un air effronté, Mais l’homme droit affermit sa voie.

30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

Il n’y a ni sagesse, ni intelligence, Ni conseil, en face de l’Éternel.

31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!

Le cheval est équipé pour le jour de la bataille, Mais la délivrance appartient à l’Éternel.