Приповісті 2

1 Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,

Synu mój, jeśli przyjmiesz moje słowa i zachowasz u siebie moje przykazania;

2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,

Nadstawiając swego ucha na mądrość i nakłaniając swe serce ku rozumowi;

3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,

Tak, jeśli przywołasz roztropność i swoim głosem wezwiesz rozum;

4 якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —

Jeśli będziesz jej szukać jak srebra i poszukiwać jej jak ukrytych skarbów;

5 тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —

Wtedy zrozumiesz bojaźń PANA i dojdziesz do poznania Boga.

6 бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!

PAN bowiem daje mądrość, z jego ust [pochodzi] wiedza i rozum.

7 Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,

On [zachowuje] prawdziwą mądrość dla prawych; [on jest] tarczą dla tych, którzy postępują uczciwie;

8 щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!

Strzeże ścieżek sądu i chroni drogę swoich świętych.

9 Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,

Wtedy zrozumiesz sprawiedliwość, sąd, prawość i wszelką dobrą ścieżkę.

10 бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!

Gdy mądrość wejdzie do twojego serca i wiedza będzie miła twojej duszy;

11 розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,

[Wtedy] rozwaga będzie cię strzegła i rozum cię zachowa.

12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,

By uwolnić cię od złej drogi [i] od człowieka, który mówi przewrotnie;

13 від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,

[Od tych], którzy opuszczają ścieżki prawości, żeby chodzić drogami ciemności;

14 що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,

[Którzy] się radują, gdy czynią zło, a cieszą się w złośliwej przewrotności;

15 що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —

Których ścieżki są kręte i [sami] są przewrotni na swoich drogach;

16 щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,

Aby cię uwolnić od cudzej kobiety, od obcej, która pochlebia łagodnymi słowami;

17 що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —

Która opuszcza przewodnika swojej młodości i zapomina o przymierzu swojego Boga;

18 вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,

Bo jej dom chyli się ku śmierci, a jej ścieżki ku umarłym;

19 ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —

Nikt z tych, którzy do niej wchodzą, nie wraca ani nie trafia na ścieżkę życia;

20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!

Abyś chodził drogą dobrych i przestrzegał ścieżek sprawiedliwych.

21 Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,

Prawi bowiem będą mieszkali na ziemi i nienaganni na niej pozostaną;

22 а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!

Ale niegodziwi będą wykorzenieni z ziemi i przewrotni będą z niej wyrwani.